18.06.2018 Справа № 920/339/18
м. Суми
Господарський суду Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Сидорук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»
до відповідача ОСОБА_1 господарства «ОСОБА_2О.»
про стягнення 99755 грн. 31 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3В.(в режимі відеоконференції),
від відповідача - не з'явився,
Позивач 11.05.2018 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 25432 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 45647 грн. 53 коп. пені, 28675 грн. 64 коп. 28% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 31.05.2013 договору поставки № 52-С (надалі - Договір).
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що рішенням господарського суду Сумської області від 09.10.2014 по справі № 920/1575/14 з відповідача на користь позивча було стягнуто заборгованість та штрафні санкції за невиконання вищезазначеного ОСОБА_4 (за період із 02.10.2013 по 29.09.2014). Проте, оскільки відповідачем розрахунки з позивачем були проведені лише 08.05.2018, то за період з 30.09.2014 по 08.05.2018 позивач має право нарахувати пеню, та 28% річних. Крім того, оскільки зазначеним рішенням не вирішувалось питання про стягнення з відповідача інфляційних втрат, то у позивача є право на стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по березень 2018 року включно.
Судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції.
Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав.
Стосовно повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то:
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.05.2018 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: вул. Фрунзе, 11, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область. Вказана ухвала повернута на адресу суду.
Адреса відповідача, яка зазначена позивачем, була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які надані позивачем (а.с.18).
Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився та не подав відзив на позовну заяву, то суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 165 ГПК України.
Суд, дослідивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено такі фактичні обставини:
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.10.2014 по справі № 920/1575/14 було задоволено позов ТОВ «Спектр-Агро» до ФГ «ОСОБА_2О.» та стягнуто з останнього 28415 грн. 80 коп. боргу, 5593 грн. 41 коп. пені, 9236 грн. 11 коп. 28% річних (період із 02.10.2013 по 29.09.2014).
Вищезазначеним рішенням було встановлено факт укладення між сторонами 31.05.2013 року договору поставки № 52-с та порушення зазначеного договору відповідачем.
Вищезазначені факти підтверджуються копією вказаного рішення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 26-30).
Крім того в матеріалах справи міститься копія вищезазначеного ОСОБА_4 (а.с. 22-25).
На виконання зазначеного рішення суду 09.10.2014 був виданий відповідний наказ на примусове виконання рішення.
Позивач звернувся до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження і 18.07.2017 державним виконавчцем Сумського районного ВДВС ГТУЮ у Сумській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54321264.
Вищезазначени факт підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 31).
Запитом позивача про надання відомостей про проведення виконавчих дій було встановлено, що станом на 27.04.2018 рішення по справі фактично не виконано, а тому 27.04.2018 була винесена постанова державного виконавця про розшук майна боржника.
Вищезазначені факти підтверджуються відомостями про проведення виконавчих дій (а.с. 33-34).
Станом на день звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідачем не погашена.
Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням по справі було встановлено факт порушення відповідачем ОСОБА_4 та наявності заборгованості відповідача перед позивачем на суму 28415 грн. 80 коп., то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.
Судом встановлено наступний зміст спірних правовідносин:
Між сторонами виникли господарські відносини - було укладено Договір. Відповідачем умови ОСОБА_4 належним чином виконані не були, а тому позивач був вимушений звернутись до суду. Рішенням по справі № 920/1575/14 було стягнуто з відповідача заборгованість по ОСОБА_4, однак відповідач вищезазначену заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення пені, інфляційних втрат та 28% річних.
Суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 28415 грн. 80 коп. за період з 30.09.2018 по 08.05.2018.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними нормами матеріального права:
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 25432 грн. 14 коп. за період з жовтня 2013 року по березень 2018 року та 28% річних в розмірі 28675 грн. 64 коп. за період з 30.09.2014 по 08.05.2018 , то:
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання у розмірі 28415 грн. 80 коп., а рішенням суду стягнуто пеню та 28% річних за період з 02.10.2013 по 29.09.2014. Оплата боргу відповідачем не проведена.
Право на стягнення інфляційних втрат та річних, а також на зміну процентів річних сторонами, передбачено ст. 625 ЦК України
Сторони змінили у п. 7.2 ОСОБА_4 розмір річних до 28%.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п 7.3 ОСОБА_4, керуючись ст. 259 ЦК України, сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього ОСОБА_4 до 3 років.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм можна зробити висновок про те, що якщо сторони договору досягли згоди про збільшення позовної давності, домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 і частини першої статті 259 ЦК України, а тому розрахунок розміру річних та інфляційних втрат слід провести в межах позовної давності, установленої сторонами в договорі.
Отже суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, виходячи з суми боргу в розмірі 28415 грн. 80 коп. за період з 02.10.2013 по 01.10.2016, а також враховуючи, що рішенням по справі 920/1575/14 не вирішувалось питання про стягнення з відповідача інфляційних втрат та дійшов висновку, що вимога позививача про стягнення з відповідача 25432 грн. 14 коп. інфляційних втрат є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно 28% річних, то суд здійснив перерахунок річних за період з 30.09.2014 по 01.10.2016 та дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 28% річних підлягає чатковому задоволенню, а саме в розмірі 15961 грн. 86 коп. В іншій частині вимог про стянення 28% річних суд відмовляє, в зв'язку з неправомірністю такої вимоги.
Стосовно стягнення з відповідача пені в розмірі 45647 грн. 53 коп. за період з 30.09.2014 по 08.05.2016, то:
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2 ОСОБА_4 передбачено, що у випадках порушення умов даного договору, позивач має право притягти відповідача до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором. За порушення даних умов договору відповідач сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення.
Як вже зазначалось, ОСОБА_4 було збільшено строк позовної давності до 3 років, в тому числі і відносно пені, а рішенням суду по справі 920/1575/14 було стягнуто з відповідача пеню за період з 02.10.2013 по 29.09.2014.
Оскільки сторони договору досягли згоди про збільшення позовної давності відносно пені, то розрахунок розміру пені необхідно здійснювати в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами в договорі.
Враховуючи вищезазначене, суд здійснив перерахунок пені за період з 30.09.2014 по 01.10.2016 та дійшов висновку, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 24393 грн. 13 коп. В іншій частині вимог про стянення пені суд відмовляє, в зв'язку з неправомірністю такої вимоги.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 господарства «ОСОБА_2О.» (вул. Фрунзе, 11, с. Велика Чернеччина, Сумська область, 42333, код 35288248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (вул. Ямська, 8, м. Київ, 03038, код 36348550) 24393 грн. 13 коп. пені, 25432 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 15961 грн. 86 коп. 28% річних, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.06.2018.
Суддя ОСОБА_5