15 червня 2018 року справа № 823/815/18
м. Черкаси
11 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гордієнка Ю.П.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги,
представника відповідача ГУНП в Черкаській області - ОСОБА_3 - за довіреністю,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекції з додержання нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області - ОСОБА_5 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція з додержання нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Геронимівка, вул. Вернигори, 52) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт ГУНП в Черкаській області із розслідування нещасного випадку (який стався з позивачем 24.02.2016) за формою Н-5* від 13.06.2017 та акт за формою НТ* від 13.06.2017 про нещасний випадок невиробничого характеру;
- зобов'язати комісію з розслідування нещасних випадків ГУНП в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.02.2016 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку від 27.12.2002 № 1346.
Крім цього, в поданій позивачем заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, що пов'язані з правовою допомогою в розмірі 10 000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково наголосив, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 саме в період проходження служби та під час виконання ним службових обов'язків, що було підтверджено висновком службового розслідування від 20.12.2016 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю т.в.о. начальника Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень. Незважаючи на вищевказану обставину, 13.06.2017 комісією з розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.02.2016 о 13год. 10хв. в порушення вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» були прийняті оскаржувані акти, якими встановлено, що нещасний випадок стався з позивачем в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що комісією з розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, оскільки під час розслідування нещасного випадку доручення слідчого № 452, відповідно до якого ОСОБА_1 виїхав на місце події, отримати і долучити до матеріалів справи не вдалося. Таким чином не доведено підстави виїзду позивача і підлеглих поліцейських на місце події та виконання ними службових обов'язків. Отже, нещасний випадок стався за обставин, що не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10, 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.02.2002, а тому позов є необґрунтованим, в задоволенні якого слід відмовити.
В судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції в Черкаській області проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекції з додержання нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області до зали судового засідання прибула, підтримала правову позицію представника відповідача та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 07.11.2015 по 12.09.2017 позивач проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського.
24.02.2016 з метою виконання доручення слідчого від 03.02.2016 № 452, в частині встановлення свідків та очевидців вбивства ОСОБА_6, ОСОБА_1 та поліцейські Чорнобаївського відділення поліції, а саме: заступник начальника сектору капітан поліції ОСОБА_7, начальник сектору майор поліції ОСОБА_8, старший оперуповноважений майор поліції ОСОБА_9В та старший інспектор майор поліції ОСОБА_10 на службовому автомобілі ВАЗ - 21099 р.н. 24 0113, закріпленого за ОСОБА_1, згідно наказу ГУНП від 04.02.2016 № 157, здійснили виїзд до с. Васютинці.
Повертаючись з місця події до Чорнобаївського ВП, близько 13год.00хв. ОСОБА_1, керуючи службовим автомобілем, рухався по вул. Леніна в смт Чорнобай та став учасником ДТП.
Водій автомобіля НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі с. Малі Канівці - смт. Чорнобай по вул. Леніна, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечної швидкості та здійснюючи обгін попутного автотранспорту внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення зі службовим автомобілем ВАЗ - 21099 р.н. 24 0113.
Цього ж дня, 24.02.2016 о 18год. 00хв. майор поліції ОСОБА_1В звернувся на приймальне відділення до Чорнобаївської центральної районної лікарні зі скаргами на головний біль та загальну слабкість, після чого йому було надано медичну допомогу проте, не госпіталізовано. Даний факт підтверджене довідкою Чорнобаївської ЦРЛ № 50 від 24.02.2016.
26.02.2016 у зв'язку із раптовим погіршенням стану здоров'я майор поліції ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», де його було оглянуто те встановлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, цефалгічний синдром виражена вегетативна лабільність, забій грудної клітки зліва.
Після огляду ОСОБА_1 було госпіталізовано до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» та у період з 26.02.2016 по 09.03.2016 останній перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно виписки № 327/123 із медичної карти стаціонарного хворого Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», ОСОБА_1 встановлено діагноз: закрита черепно- мозкова травма, струс головного мозку зі цефалгічним синдромом, помірне вираженою вегетативною слабкістю, забій грудної клітки зліва, ангопатія сітківки обох очей.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю т.в.о. начальника Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень було проведено службове розслідування та 20.12.2016 складено висновок.
Вказаним висновком зокрема встановлено, що порушень чинного законодавства з боку майора поліції ОСОБА_1 - не встановлено, а також зазначено, що позивач отримав тілесні ушкодження в період проходження служби та при виконанні службових обов'язків.
Оскільки розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.02.2016 у встановлені законом терміни проведено не було, позивач 16.03.2016 та 14.11.2016 звернувся з відповідними рапортами до начальника ГУНП в Черкаській області.
Наказом начальника ГУНП у Черкаській області від 13.05.2017 № 1288 призначена комісія по розслідуванню нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 близько 13год. 10хв.
13.06.2017 комісія склала акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 близько 13год. 10хв. за формою Н-5* та акт за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, в яких зазначила, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.
Вважаючи висновки вищевказаних актів безпідставними, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346).
Відповідно до п. 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Згідно з п. 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 2.4. Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пункт 3.1. Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Згідно з п. 3.2. Порядку №1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя, керівник зобов'язаний повідомити про це відповідну службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС (п. 3.3. Порядку № 1346).
Відповідно до п. 3.4. Порядку № 1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС (п. 3.5. Порядку № 1346).
Згідно з п. 3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
На підставі п. 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Згідно з п. 3.14. Порядку № 1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Пунктом 3.19. Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що “нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків”, якщо він стався в період проходження служби під час, виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, а також приїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу.
Комісія визнає, що “нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків”, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Обґрунтовуючи відзив на адміністративний позов представник відповідача наголосив, що нещасний випадок стався з позивачем в період проходження служби і не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, оскільки під час розслідування нещасного випадку доручення слідчого № 452, відповідно до якого ОСОБА_1 виїхав на місце події, отримати і долучити до матеріалів розслідування нещасного випадку не вдалося. Таким чином, не доведено підстави виїзду позивача і підлеглих поліцейських на місце події та виконання ними службових обов'язків.
Вищевказані твердження представника відповідача спростовуються висновком службового розслідування від 20.12.2016, яким встановлено, що нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків. До того ж, вказаним висновком також підтверджено, що в діях майора поліції ОСОБА_1 порушень чинного законодавства не встановлено, зокрема зазначено, що виїзд останнього, а також інших працівників Чорнобаївського відділення поліції 24.02.2016 до с. Васютинці відбувся з метою виконання доручення слідчого від 03.02.2016 № 452, в частині встановлення свідків та очевидців вбивства ОСОБА_6
Спростувати будь-якими доказами вищевказану обставину представник відповідача в судовому засіданні не зміг.
Так, у суду відсутні підстави вважати вищевказане службове розслідування таким, що було проведено не об'єктивно та з порушенням норм чинного законодавства, а його висновки такими, що не відповідають дійсності.
Суд наголошує, що наявність доручення слідчого № 452 про встановлення осіб причетних до вищевказаного кримінального правопорушення, свідків та очевидців даної події та здійснення подвірного обходу будинків розташованих поряд з місцем вчинення злочину підтвердили в своїх поясненнях у грудні 2016 року, зокрема: заступник начальника сектору капітан поліції ОСОБА_7, начальник сектору майор поліції ОСОБА_8, старший оперуповноважений майор поліції ОСОБА_9В та старший інспектор майор поліції ОСОБА_10
З урахуванням викладеного, суд не враховує, як обґрунтовані доводи представника відповідача, стосовно того, що у позивача були відсутні правові підстави для виїзду до с. Васютинці з метою проведення заходів для встановлення свідків та очевидців вбивства гр. ОСОБА_6
Отже, відповідач всупереч приписам Порядку № 1346 протиправно склав та затвердив оскаржувані акти із зазначенням того, що тілесні ушкодження отримані позивачем в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних актів.
При цьому, суд не перебирає на себе дискреційні повноваження відповідача шляхом зобов'язання винесення рішення встановленого змісту.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету ОСОБА_11 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_11 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
А тому позовна вимога ОСОБА_1 про необхідність проведення повторного службового розслідування для детального встановлення обставин та винесення за його результатами об'єктивного рішення, є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду обґрунтованість висновків зазначених у акті із розслідування нещасного випадку (який стався з позивачем 24.02.2016) за формою Н-5* від 13.06.2017 та акті за формою НТ* від 13.06.2017 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб?єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В ході розгляду справи представником позивача надано попередній розмір судових витрат в розмірі 2000,00грн., які поніс позивач на професійну правову допомогу адвоката.
Натомість, матеріали справи не містять жодного доказу, як то: договору про надання правової допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що була сплачена позивачем, детального опису робіт виконаних адвокатом в межах розгляду вказаної справи.
Вищевказане свідчить, що позивачем не доведено понесення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2000,00грн., відтак, вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.
За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області із розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 за формою Н-5* від 13.06.2017 та акт за формою НТ* від 13.06.2017 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Зобов'язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 24.02.2016 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Гарань
Повний текс рішення виготовлено 23.06.2018