Іменем України
Київ
20 червня 2018 року
справа №804/132/17
адміністративне провадження №К/9901/51228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у складі судді Степаненко В. В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Сафронової С. В., Чепурнова Д. В., Мельника В. В. у справі № 804/132/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг" до Дніпропетровської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування митної вартості товару та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09 грудня 2016 року № 110040000/2016/900013/2.
20 квітня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 грудня 2016 року №110040000/2016/0030 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09 грудня 2016 року №110040000/2016/900013/2.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого підпунктом 3 частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з того, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту.
У касаційній скарзі митний орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 31, 33, 52-60, 64, 337 Митного кодексу України, статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), а також статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні картки відмови, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, скаржник обґрунтовує касаційну скаргу посиланнями на недоліки поданих до митного оформлення документів, а також неподанням окремих документів.
23 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/132/17.
04 червня 2018 року адміністративна справа № 804/132/17 надійшла до Верховного Суду.
18 червня 2018 року позивачем надано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 05 грудня 2016 року позивач з метою розмитнення товару (картон крейдованний), отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту від 19 листопада 2015 року № 19/11 та додатків до нього, укладеного з New Bamboo Paper (продавець, Китай) подав митну декларацію №110040000/2016/006454 з необхідним для митного оформлення пакетом документів.
У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи, якими підтверджувалося здійснення поставки на умовах FOB SHENZHEN та обґрунтовувалися числові значення складових митної вартості товарів.
09 грудня 2016 року митний орган за наслідками розгляду вказаної електронної митної декларації оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з посиланням на пункт 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України.
В цей же день митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.
Підставами для коригування митної вартості митним органом визначено неподання документів на підтвердження складових митної вартості товарів, а саме документів стосовно термінів оплати за товар та вартості транспортних послуг. Митним органом зазначено, що платіжні доручення не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, сертифікат про походження товару від 26 жовтня 2016 року видано не контрагентом-виробником, а іншою компанією. Згідно з інформацією з єдиної автоматизованої інформаційної системи транспортування здійснювалося іншим судном, ніж заявлено у декларації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19 листопада 2015 року № 19/11, поставка товару здійснювалася на умовах FOB SHENZHEN "Інкотермс 2010".
Умови поставки FOB Інкотермс 2010 (free on board) передбачають, що продавець зобов'язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно, витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця. Покупець оплачує перевезення, страховку, витрати по розвантаженню і транспортування в точку призначення.
Згідно форми декларацій митної вартості до митної вартості декларантом віднесено ціну товару, обумовлену договором, витрати на транспортування до місця доставки у сумі 23 106 грн. 24 коп., вартість упаковки, вартість навантаження та доставки в порт входить у ціну договору.
Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, вартість упаковки, вартість навантаження та доставки в порт входить у ціну договору.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень пункту 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням, навантаженнях, вивантаженням та обробкою оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору та вартість послуг з транспортування. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Окремі недоліки документів, на які посилається митний орган не впливають на числові значення митної вартості.
Судами попередніх інстанцій досліджено та спростовано доводи відповідача щодо непідтвердження термінів оплати товарів, наявності розбіжностей у назві портів, з яких відбувалося відправлення, ненадання документів, на які посилається відповідач як на підставу прийняття картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Судами попередніх інстанцій встановлено, що транспортні послуги надавалися ДП «Кюне і Нагель» з порту Шеньчжень (Chiwan - контейнерний термінал), їх вартість за морський фрахт становила 23 106 грн. 24 коп.
Зазначення у товарно-супровідних документах не фактичної, а юридичної адреси експедиторської компанії не вливає на числові значення митної вартості.
Судами попередніх інстанцій досліджено й спростовано інші доводи відповідача та обґрунтовано зазначено, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем не наведено обґрунтованих підстав, в чому саме полягає невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Митного кодексу України.
Верховний Суд вказує, що аргументи митного органу в касаційній скарзі щодо недоліків документів, поданих до митного оформлення, інформацію з Єдиної автоматизованої інформаційної системи, так само як і посилання у зв'язку з цим на положення статті VII ГАТТ, є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.
Задовольняючи позов у частині, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.
Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом картки відмови та рішення про коригування митної вартості.
Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.
Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 804/132/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер