18 червня 2018 року
Київ
справа №810/1754/17
касаційне провадження №К/9901/48947/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №810/1754/17 за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про надання дозволу на погашення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Київській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про надання дозволу на погашення податкового боргу.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.01.2018 постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Київській області звернулося 24.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018.
Верховний Суд ухвалою від 04.05.2017 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
Вказана ухвала Верховного Суду від 04.05.2018 була отримана відповідачем 29.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923406830.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.05.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, суд виходить з такого.
Як вбачається з оскарженої постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 (повний текст виготовлено 17.01.2018), вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.
Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку, з урахуванням вихідних днів, був день із датою 16.02.2018.
Касаційну скаргу у справі №810/1754/17 подано 24.04.2018, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 21.02.2018 вперше подану касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки додана до касаційної скарги позивачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2018 повернуто касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України таку касаційну скаргу повернуто, оскільки додана до касаційної скарги позивачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.
Також, податковий орган вказує на те, що вперше звернувся до суду касаційної інстанції в межах встановленого частиною першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.
Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Позивачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (21.02.2018) до подання касаційної скарги втретє (24.04.2018) сплинуло два місяці, а суд касаційної інстанції дворазово повертав скаржнику касаційні скарги з однакових підстав. Податковим органом не зазначено обставини, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом двох місяців.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:
обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом;
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №810/1754/17 за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про надання дозволу на погашення податкового боргу - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна
Л.І.Бившева
В.В.Хохуляк