Справа № 647/1209/18
№ провадження 2/647/478/2018
22.06.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого судді - В.С.Миргород при секретарі І.В.Татаровській
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/1209/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бериславського районного суду Херсонської області до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації. Свої позовні вимоги він обґрунтовує наступним:
Позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.07.2015 року, виданого реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області належить житловий будинок № 382, який знаходиться по вул. Леніна (Центральна) у м. Берислав Херсонської області . У зазначеному будинку зареєстрований його син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично з 2001 року не користується ним та участі в його утриманні не приймає.
Реєстрація відповідача в данному будинку перешкоджає позивачу в повній мірі розпоряджатися належним йому майном.
Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Берислав, вулиця Леніна (Центральна), будинок 382, та зняти його з реєстрації.
Ухвалою суду від 21.05.2018 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, просив вимоги задовольнити, не заперечував проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Даний позов позивачем направлений до розгляду до Бериславського районного суду Херсонської області, оскільки відповідно до довідки Бериславської міської ради від 06.06.2018 року № 4289, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Саме за цією адресою відповідачу судом направлялись виклики до суду.
З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що виклики до суду не були вручені, оскільки конверт з судовою повісткою повернуто до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Тому виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду.
Зі згоди позивача у відповідності до ст.ст.223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Положення ст.ст. 5, 10 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.07.2015 року, індексний номер 41180481 , виданого реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області належить житловий будинок № 382, який знаходиться по вул. Леніна у м. Берислав Херсонської області.(а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження 1-КГ № 484668 виданого 23.04.1981 року ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї та інших осіб.
Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України, власник має право звертатися з до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.391 ЦК України, ст.9 ЖК України та ст..1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п.34 Постанови ПВССУ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР;стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Принципи здійснення права власності закріплені у статті 319 ЦК, де, зокрема, зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, дотримуючись при цьому моральних засад суспільства, а держава не втручається у здійснення власником своїх правомочностей щодо належного йому майна і забезпечує власникам рівні умови здійснення своїх прав.
Разом з позивачем, відповідно до довідки про склад сім'ї № 2526 від 16.05.2018 року виданою Бериславською міською радою, в будинку, який знаходиться за адресою: м. Берислав, вул. Леніна, б. № 382 зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 -дружина, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - син (а.с.7).
Відповідно до ст. 29 ЦК України (в поточній редакції від 02.09.2014 р.) «місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово».
Згідно до абзацу 5 статті 3 Закону № 1382-IV термін «місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово».
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Позивачем в обгрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач не проживає в квартирі з 2001 року, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 14.05.2018 року № 2131 складеного за участю власника квартири ОСОБА_1 та представника міської ради, в якому зазначено, що у будинку, який знаходиться за адресою: м. Берислав, вул. Центральна (Леніна), б. № 382 проживають ОСОБА_1 - власник будинку, ОСОБА_4- дружина. За вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 - син, який фактично мешкає окремо з 2001 року по теперішній час (зі слів заявника)(а.с. 8).
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресоюІНФОРМАЦІЯ_4 (Центральна), 382 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4, та підтвердили, що їх син ОСОБА_2 не проживає у даному будинку з 2001 року, місце перебування його не відоме.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає досить тривалий період часу.
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_2, не зважаючи не те, що він є рідним сином позивача не користується спірним домоволодінням, а лише зареєстрований у ньому.
За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
ОСОБА_3 є членом сім'ї власника будинку ОСОБА_1, але фактично не проживає в ньому більше року, причини його відсутності суду не відомі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що сторони по справі не перебувають в договірних відносинах, договору найму жилого приміщення між ними не укладалося, в належній позивачу квартирі відповідач не проживає більше року, витрат на утримання будинку не здійснював, за таких обставин суд дійшов висновку що вимоги позивача є правомірними, його порушене право підлягає судовому захисту, шляхом позбавлення відповідача права користування чужим майном (спірною квартирою).
Позивач при подачі позову до суду поніс витрати у розмірі сплаченого судового збору 704, 80 гривень.
Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Постанови ПВССУ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» на підставі ст.319, 321, 405 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 206, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування житловим приміщенням розташованого за адресою: Херсонська область, місто Берислав, вулиця Леніна (Центральна), будинок 382.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір у розмірі 704,80 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1, Херсонська область, м. Берислав, вул. Леніна (Центральна) буд. 382 , РНКПО НОМЕР_1.
Відповідач ОСОБА_3, Херсонська область, м. Берислав, вул Леніна (Центральна), буд. 382.
Свідок ОСОБА_6, Херсонська область, м. Берислав, вул. Херсонська, б. 171.
Свідок ОСОБА_5, Херсонська область, м. Берислав, вул. Леніна(Центральна), 376.
Повне рішення складено 22.06.2018 року
Суддя В. С. Миргород