"22" червня 2018 р.
Ленінський районний суд м.Харкова
іменем України
22 червня 2018 рокуСправа №642/396/18 Провадження №2/642/641/18
Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.;
Секретаря Пшенична Т.М.;
За участі позивача ОСОБА_1, відсутності відповідача ОСОБА_2;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів та додаткових витрати на дитину, -
Позивачка на підставі 180, 181, 182, 183, 191 СК України заявляє позовні вимоги до відповідача, а саме:
- стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки, щомісяця, з дня пред'явлення позову, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, до досягнення дитиною повноліття;
- стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачка, щомісяця, з дня пред'явлення позову, додаткові витрати на дитину у вигляді коштів на відвідування неповнолітньою донькою ОСОБА_4: оздоровчої групи в басейну в розмірі 700 грн., танцювальної групи в сумі 500 грн., та курсів іноземної мови в сумі 500 грн.
В мотивуванні змісту позовних вимог, позивачка вказала, позивачка в 1999 році почала зустрічатися з відповідачем. У 2003 році почали проживати спільно з Відповідачем за адресою: м. Харків, провулок Ашхабадский буд. 8. Відповідач мешкав з позивачкою у цивільному шлюбі.
06.04.2004 року в наслідок нашого суспільного житія як сім'ї в цивільному шлюбі народилась донька ОСОБА_4. Це підтверджує свідоцтво про народження дитини серії I-BЛ № 349459. що видане відділом реістрапії актів громадянського стану Ленінським відділом державної реєстрації ак тів м. Харкова 20 березня 20 І 4 року .
У 2009 році сторони припинили спільне проживання. Відповідач не виконую обов'язку по утримання доньк та не надає допомоги на додаткові витрати в утриманні дитини.
На думку позивачки, відповідач порушує права дитини в частині утримання з цих підстав позивачка заявляє позовні вимоги.
Відповідач своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, суду не надав.
Позивачка на позові наполягала в пояснені вказала, обставини викладені в мотивуванні позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивачка надала письмові докази, а саме:
Копію свідоцтво про народження ОСОБА_4 06.04.2004р.н. батьком якої в актовому запису №252 від 05 травня 2005р. зазначено ОСОБА_5.
Копію свідоцтво про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладеного 05 листопада 1981р.н., актовий запис 194.
Копію виписки історії хвороби ОСОБА_4
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлені наступні факти та обставини:
Сторони не перебували у шлюбних відносинах. Позивачка стверджує, що відповідач є батьком дитини, а тому повинен утримувати дитину.
Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги статті 13 ЦПК України: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачка в супереч вимогам ст.12 ЦПК України, не надали суду ніяких доказів в обґрунтування своєї позиції щодо підтвердження батьківства відповідача, т.я. в свідоцтві про народженні ОСОБА_4 батьком дитини зазначено інша особа.
Згідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, N 2402-III передбачено: Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до вимог статті 180 СК України визначено: Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 ч.3 СК України визначено: За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Вимогами статті 182 СК України визначено: Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України визначено: Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 191 СК України визначено: Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З аналізу встановлених фактів та обставин, відповідно до вказаних норм закону, на думку суду, вимоги позивачки про стягнення з відповідача про стягнення аліментів та додаткових витрати на дитину, не обґрунтовані та суперечить вимогам закону. Оскільки відповідно до закону тягар утримання неповнолітньої дитини лежить на батьках ( мати, батько). Позивачкою суду не доведено, що відповідач є безпосереднім батьком дитини.
Отже, позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів та додаткових витрати на дитину, відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом який його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 30ти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М.Євтіфієв