22.06.2018
Справа № 642/6840/16
2/642/24/18
22 червня 2018р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Проценко Л.Г.,
за участю секретаря - Канаєвої К.М.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до правонаступника органу приватизації Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці - виробничого підрозділу «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобов'язання вчинити певні дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів, -
В провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває даний адміністративний позов ОСОБА_1
ОСОБА_1 30.05.2018р. було подано клопотання про залучення до справи копії постанови ОСОБА_4 Верховного Суду від 08.05.2018р.
ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду ухвалено постанову від 08 травня 2018р. №820/4089/16 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії «Південна Залізниця» ПАТ "Українська залізниця", Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними рішень, визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії. Даною постановою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. та Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016р. - залишено без змін. Вказаною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено позивачу, що розгляд і вирішення цієї справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №820/4089/16 є тотожними із позовними вимогами в даній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 № 642/6840/16.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що звертався до Харківського окружного адміністративного суду із аналогічним позовом, і йому було відмовлено у відкритті провадження оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою апеляційної інстанції зазначена ухвала залишена в силі. Він оскаржив ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду і звернувся також до Ленінського районного суду м.Харкова із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства. Однак, суддею Пашнєвим В.Г. йому було відмовлено у відкритті провадження з посиланням на наявність адміністративного спору. Тому він звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова вже з даним адміністративним позовом, за яким також ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова було відмовлено у відкритті провадження з посиланням на наявність цивільно-правових відносин. Ці дві ухвали він оскаржив до Апеляційного суду, який скасував обидві ухвали. В подальшому постановою Верховного Суду України було визначено, що справа за його позовними вимогами підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і цю постанову необхідно прийняти до уваги, оскільки апеляційним судом були прийняті взаємовиключні рішення.
Інші учасники справи не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ч.5 ст.243 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаття 2 КАС завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами частини першої статті 17 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої цієї статті).
Згідно з частиною першою статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Обраний позивачем спосіб захисту порушених, на його думку, прав у сфері публічно-правових відносин шляхом внесення змін до свідоцтва про право власності на Квартиру в частині визначення суб'єктів права власності (викреслити непотрібне «та членів його сім'ї») та в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)») та видачі нового свідоцтва про право власності на Квартиру з викресленням непотрібних зазначених неправильних відомостей, суперечить зазначеним вище положенням КАС та ЦК.
Оскільки спір у справі стосується права власності на нерухоме майно, тобто цивільного права, цей спір не є публічно-правовим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 78, 238, 243 КАС України, суд, -
Закрити провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до правонаступника органу приватизації Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці - виробничого підрозділу «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобов'язання вчинити певні дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали.
Суддя Л.Г. Проценко