Ухвала
Іменем України
07 червня 2018 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 ОСОБА_8
представника потерпілих ОСОБА_9 ОСОБА_10 - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12015040790001783 про скасування арешту майна та заперечення на ухвалу слідчого судді,-
встановив:
06 березня 2018 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040790001783 від 16 вересня 2015 року, відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115, ч.ч.2,4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив письмове клопотання щодо заперечення проти ухвали слідчого судді від 18 січня 2018 року, про відмову у задоволенні його скарги. В якому зазначив, що слідчий суддя на досудовому розслідування відмовляючи у задоволенні скарги про зобов'язання слідчого по кримінальному провадженні №12015040790001783 знищити інформацію, отриманої та зафіксованої у протоколі огляду ТЗ від 13 вересня 2017 року, прийняв її з порушенням норм КПК посилаючись на відсутність права у слідчого судді вирішувати питання, пов'язане із визнанням доказів недопустимими. Однак такий висновок слідчого судді суперечить п.1 ч. 1 ст. 303, та ст. 307 КПК України. Окрім того, захисник заявив клопотання щодо скасування арешту з майна, яке належить обвинуваченому ОСОБА_8 , а саме: транспортний засіб «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді від 25 вересня 2017 року, обґрунтовуючи клопотання відсутністю потреби у подальшому застосуванні арешту, та порушення законного права на володіння власним майном обвинуваченого ОСОБА_8 . Підтримав заявлені клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо заявлених клопотань.
Представник потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , також заперечував щодо клопотань захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію висловлену захисником.
Вивчивши клопотання захисника та докази, вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Захисник ОСОБА_6 згідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, не довів, що в подальшому застосуванні арешту вказаного автомобіля відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано, чи посилання заявника на те, що судом не надано належну оцінку значенню арештованого майна для кримінального провадження, безпідставні. Враховуючи вищезазначене суд не вбачає правових підстав для скасування арешту майна.
Окрім того, відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України суд при ухвалені вироку вирішує питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт. Тому вважає, що на даній стадії клопотання захисником заявлено передчасно та задоволенню не підлягає.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 КПК України.
Колегією встановлено, що ухвалою слідчого судді від 18 січня 2018 року на досудовому розслідуванні, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 про зобов'язання слідчого по кримінальному провадженні №12015040790001783 знищити інформацію, отриманої та зафіксованої у протоколі огляду ТЗ від 13 вересня 2017 року - відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 87 ч.1 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно ч.5 ст.40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчі (розшукові) дії, вимоги до них та порядок проведення, викладені в главі 20 КПК України. Зокрема ч.1 ст.223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. До таких дій віднесено допит, пред'явлення особи та речей для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, проведення експертизи тощо (ст.ст.224, 228, 229, 234, 237, 240, 242).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд, у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб слідчий суддя, суд, вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Суд приходить до висновку, що протокол огляду місця події від 13 вересня 2017 року, який є предметом скарги захисника ОСОБА_6 та на яку після розгляду слідчим суддею захисник надав заперечення, не є ключовим, доказом в винуватості чи невинуватості обвинуваченого ОСОБА_8 дане питання суд вирішує в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
У зв'язку з цим клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 303, 350 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12015040790001783 про скасування арешту майна та заперечення на ухвалу слідчого судді - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3