Ухвала
22 червня 2018 року
м. Київ
справа № 2-3898/11
провадження № 61-24730ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Екселлайн Медікал» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів,
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з підпунктом 14 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають чинності та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 325 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК 2004 року), касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з поважних причин передбачена також статтею 390 ЦПК України у чинній редакції.
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувані судові рішення він отримав 13 березня 2018 року після ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції. Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій його сповіщали про час та розгляд справи за адресою, за якою він не мешкає, а саме: АДРЕСА_1, оскільки місцем його проживання та реєстрації є АДРЕСА_2.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки з оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що у листопаді 2016 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1, в якому він посилався на те, що йому стало відомо про розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та просив направити копію апеляційної скарги та судову повістку за адресою його місцезнаходження у США. Також з рішення суду вбачається, що за вказаною адресою у США апеляційним судом декілька разів направлялася апеляційна скарга та судові повітки про виклик його в судове засідання, однак поверталися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про існування справи в апеляційному суду. Рішення апеляційного суду від 23 листопада 2017 року було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08 грудня 2017 року. Крім цього, посилання заявника на те, що він отримав рішення апеляційного суду 13 березня 2018 року, а подав касаційну скаргу 06 квітня 2018 року, тобто в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, також не заслуговує на увагу, оскільки він мав звернутися до суду касаційної інстанції у двадцятиденний строк, передбачений статтею 325 ЦПК України 2004 року, а тому останнім днем подання до суду касаційної скарги було 02 квітня 2018 року.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні прав і виконувати процесуальні обов'язки (частина третя статті 27 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року, наведені у клопотанні ОСОБА_1, неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для цього та надання відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук