04 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/2441/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Макіївкокс",
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
(головуючий - Попков Д.О., судді - Чернота Л.Ф., Зубченко І.В.)
від 23.11.2017,
за позовом дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна",
до приватного акціонерного товариства "Макіївкокс",
про стягнення заборгованості в розмірі 2 793 656,00 грн,
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2017 повернуто апеляційну скаргу ПрАТ "Макіївкокс" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.11.2017 у справі № 905/2441/17.
ПрАТ "Макіївкокс" подало касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2017, в якій просить її скасувати і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема ст.ст. 1 ,97 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.
ПрАТ "Макіївкокс" звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилався на скрутне фінансове становище підприємства внаслідок проведення АТО на території Донецької області (проведення АТО негативно вплинуло на залізничне та транспортне сполучення з територіями, підконтрольними українській владі), а також брак платежів від контрагентів за фактично поставлений товар, з огляду на що у нього відсутня можливість сплатити судовий збір.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Оскільки належних доказів скрутного фінансового становища відповідач до суду не надав апеляційний суд правильно відмовив йому у відстроченні сплати судового збору.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не є підставами для скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2017, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм процесуального права.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі за № 905/2441/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Баранець
І. Ткач