33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 червня 2018 року Справа № 918/817/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Бучинська Г.Б.
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 р. у справі №918/817/17 (суддя Бережнюк В.В., повний текст рішення складено 12.01.2018 року)
за позовом Анімаккорд ЛТД
до фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни
про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав
За участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 р. у справі №918/817/17 позов Анімаккорд ЛТД про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав задоволено у повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни на користь Анімаккорд ЛТД компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 37230,00 грн., та 1600,00 грн. судового збору.
Розглянувши в сукупності матеріали справи та надані докази, суд першої інстанції дійшов до висновку, що продаж товару (чашок із зображенням персонажів аудіовізуального твору "Маша і Ведмідь" та "Машині казки") відбувся в магазині, що належить ФОП Баталовій Людмилі Анатоліївні. Проаналізувавши наявні в матеріалах докази (лист Управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування від 10 жовтня 2016 року №07-30, заяву свідка - ОСОБА_3, який підтверджує факт особистого придбання ним двох чашок із зображенням персонажа Маша з мультсеріалу "Маша і Ведмідь", чек №250 від 30 вересня 2016 року на суму 35,00 грн.) та враховуючи ту обставину, що відповідачем не надано жодних доказів правомірності використання у зовнішньому вигляді чашок зображень персонажів аудіовізуального твору "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", майнових авторських прав, які належать позивачу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розповсюджена відповідачем продукція є контрафактною, доказів протилежного ФОП Баталова Л.А. суду не надала. Суд прийшов до висновку, що матеріалами справи стверджено правомірність позову та право позивача, визначене законом, на стягнення з відповідача компенсації за вчинене порушення, зокрема, розповсюдження контрафактної продукції без відповідних дозвільних документів на використання персонажів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", майнові права на які належать позивачу.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим та достатнім розміром компенсації за порушення майнових авторських прав у даному спорі є 10 мінімальних заробітних плат, установлених на час прийняття судом рішення, що станом на 10.01.2018 р. складало - 37230 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - фізична особа-підприємець Баталова Л.А., звернулась з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 року у справі №918/817/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, зокрема, розглянуто спір за відсутності сторони, не повідомленої про час і місце розгляду справи. Також зазначає, що заява свідка та чек №250 від 30.09.2016 року, на які суд першої інстанції посилається як на докази у справі, є неналежними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, а рішення суду, яке ґрунтується на неналежних у справі доказах є незаконним. Також апелянт вказує, що посилаючись в оскаржуваному рішення на лист Управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування від 10.10.2016 року №07-30 у магазині "Імператор", що знаходиться на вул.. Д.Галицького 2 зареєстрована фізична особа-підприємець Баталова Людмила Анатоліївна, судом не враховано, що згідно вказаного листа у магазині "Імператор" також здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець Баталова Софія Василівна. Відповідач вказує, що допустивши чисельні порушення процесуальних норм, суд дійшов хибних висновків про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 року у справі №918/817/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача ФОП Баталової Л.А. - без задоволення.
Також, позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про витребування доказів по справі №918/817/17 у публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк". В обґрунтування клопотання, позивач посилаючись на ч. 1 ст. 81 ГПК України, зазначив, що не має змоги самостійно отримати дану інформацію (докази), у зв'язку з тим, що вона віднесена законодавцем до переліку об'єктів банківської таємниці і має обмежений доступ.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року у справі №918/817/17 клопотання позивача Анімаккорд ЛТД про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" наступні докази: копію договору еквайрингу, який діяв станом на 30.09.2016 року, укладеного на використання терміналу № S1R00CRU, код авторизації 693103, розташованого за адресою м. Рівне, вул.Д.Галицького, буд.2а, магазин "Імператор", RRN; 020719104027, AIDФ0000000031010; копію банківської виписки із зазначенням особи, якій було проведено зарахування коштів за проведені 30.09.2016 року розрахункові операції за чеком №250, з використанням терміналу № S1R00CRU, код авторизації 693103, розташованого за адресою м. Рівне, вул.Д.Галицького, буд.2а, магазин "Імператор", RRN; 020719104027, AIDФ0000000031010.
11.06.2018 року та 13.06.2018 року на адресу суду надійшли від публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" наступні докази: копія договору еквайрингу та копія банківської виписки (т.2, а.с. 38-40).
У судове засідання, що відбулося 18.06.2018 року, учасники справи не забезпечили явку своїх представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю на території України з 15 по 26 червня.
Розглядаючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Враховуючи наведені норми процесуального законодавства, а також те, що представник відповідача брав участь в попередніх засіданнях при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції і надав усні пояснення з приводу доводів наведених в апеляційній скарзі та висловив свою правову позицію у даному спорі, а також те, що з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання та відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ст.ст. 435, 437 ЦК України і ст.ст. 1, 7, 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, аудіовізуальні твори. Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону (п.7 ч. 1 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Статтею 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншим особам. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані (ч.1 ст. 31 Закону).
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору; використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 грудня 2014 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та компанією "Анімаккорд Лтд" (набувач) укладено договір № ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки"), згідно якого правовласник в порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду (т.1, а.с. 29-35).
Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і, що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актів приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду.
Згідно із п. 1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром по всім діючим ліцензійним договорам (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору.
Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права (п. 7.1 договору № ММ-2 від 10.12.2014 р.).
Додатком № 1 до договору № ММ-2 від 10 грудня 2014 року сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "Маша і Мєдвєдь" та "Машині казки", а також права, які підлягають відчуженню згідно договору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційні серіали "Маша і Ведмідь" і Машині казки" та їх складові частини належать Анімаккорд Лтд, що наділяє його правом вимагати судового захисту таких прав з підстав, зазначених у позовній заяві.
Згідно з п. "а" ч.1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Враховуючи положення п. "а" ч.1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та оцінюючи доводи наведені в рішенні суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, зокрема, доведеність факту вчинення відповідачем дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права, а саме шляхом використання у зовнішньому вигляді чашок зображень персонажів аудіовізуального твору "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", майнові авторські права на які належать позивачу, що дає підстави для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що доказуванню у даній справі перш за все підлягає факт вчинення саме відповідачем дій, які свідчать про порушення виключних майнових авторських прав позивача.
При цьому колегія суддів зазначає, що при визначенні обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, що позивач повинен довести, зокрема, належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача; відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (ст. ст. 614,1166 ЦК України).
Як встановлено судом першої інстанції, 30 вересня 2016 року у магазині "Імператор", що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Д.Галицького 2а, було здійснено продаж (реалізацію) наступних товарів: чашка "Маша та Ведмідь" 350 мл за ціною 18 грн., та - чашка "Маша" за ціною 17,00 грн., разом вартість придбаних товарів складає 35,00 грн.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції про те, що саме відповідач у даній справі здійснив продаж контрафактної продукції у магазині "Імператор", який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького, 2а., суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи встановлюється на підставі доказів (ч. 1 ст. 73 ГПК України). При цьому такі докази мають бути належними, тобто такими на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст.. 76 ГПК України) та достатніми, тобто такими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Згідно листа Управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування від 10 жовтня 2016 року №07-30 у магазині "Імператор", що знаходиться на вул. Д.Галицького 2 зареєстрована фізична особа-підприємець Баталова Людмила Анатоліївна (дозвіл на розміщення об'єкта торгів від 05.07.2006 року №630, наказ 149) та ФОП Баталова Софія Василівна (дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі від 29.04.2009 року №346, наказ 112) (т.1, а.с. 93).
З наведеного листа вбачається, що в магазині "Імператор", який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького буд. 2, здійснюють підприємницьку діяльність щонайменше дві фізичні особи-підприємці, а саме ФОП Баталова Людмила Анатоліївна та ФОП Баталова Софія Василівна.
Наведене дає підстави для висновку, що наявний у матеріалах справи лист Управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування від 10 жовтня 2016 року №07-30 не є достатнім доказом, в розумінні ст. 79 ГПК України, на підтвердження того, що продаж товарів в магазині "Імператор" 30.09.2016 року був здійснений саме відповідачем у даній справі - ФОП Баталовою Л.А., що не було враховано та не було досліджено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.
Оцінюючи, наявні в матеріалах докази, а саме заяву свідка - ОСОБА_3, який підтверджує факт особистого придбання ним двох чашок із зображенням персонажа Маша з мультсеріалу "Маша і Ведмідь" (т.1, а.с. 129), а також чек №250 від 30 вересня 2016 року на суму 35,00 грн. (т.1, а.с. 82), суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані докази містять інформацію про придбання товару в магазині "Імператор", що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. Д. Галицького, буд.2а, однак вказані докази не підтверджують того, що продаж товарів був здійснений саме фізичною особою-підприємцем Баталовою Л.А., яка є відповідачем у даній справі.
Наведене свідчить, що заява свідка - ОСОБА_3 (т.1, а.с. 129) та чек №250 від 30 вересня 2016 року на суму 35,00 грн. (т.1, а.с. 82) не є належними та достатніми доказами, в розумінні ст.ст. 76, 79 ГПК України на підтвердження того, що продаж товарів в магазині "Імператор" 30.09.3016 року був здійснений саме відповідачем у даній справі - ФОП Баталовою Л.А.
На виконання ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року, від 14.05.2018 року та від 25.05.2018 року, публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" було надано суду наступні докази: копію договору еквайрингу, укладеного з фізичною особою-підприємцем Смолярчуком Володимиром Феодосійовичем на використання терміналу №S1R00CRU, код авторизації 693103, розташованого за адресою м. Рівне, вул.Д.Галицького, буд.2а, магазин "Імператор", RRN; 020719104027, AIDФ0000000031010; копію банківської виписки згідно якої зарахування коштів за проведені 30.09.2016 року розрахункові операції за чеком №250, з використанням терміналу № S1R00CRU, розташованого за адресою м. Рівне, вул.Д.Галицького, буд.2а, магазин "Імператор", було здійснено на рахунок фізичної особи підприємця Смолярчука Володимира Феодосійовича (т. 2, а.с. 38-41).
З наведеного вбачається, що розрахункові операції здійснені 30.09.2016 року за чеком №250, з використанням терміналу № S1R00CRU, розташованого за адресою м.Рівне, вул. Д.Галицького, буд.2а, магазин "Імператор", були здійснені ФОП Смолярчуком В.Ф., а не відповідачем у даній справі ФОП Баталовою Л.А., що спростовує висновки суду першої інстанції та доводи наведені в позовній заяві про здійснення реалізації контрафактного товару (чашок із зображенням персонажа Маші з мультиплікаційних серіалів "Маша і Ведмідь") 30.09.2016 року в магазині "Імператор" саме відповідачем у даній справі - ФОП Баталовою Л.А.
На підставі вищенаведеного та враховуючи те, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами того, що 30.09.2016р. в магазині "Імператор" ФОП Баталовою Л.А. було здійснено порушення виключних майнових прав Анімаккорд Лтд шляхом неправомірного використання та розповсюдження чашок із зображенням персонажа "Маша" з аудіовізуальних творів - мультиплікаційних серіалів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", судова колегія вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав з відповідача у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 37230 гривень.
За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Колегією суддів при розгляді апеляційної скарги відповідача встановлено, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 86 ГПК України, не було всебічно, повно та об'єктивно досліджено наявні в матеріалах докази, в результаті чого місцевим господарським судом було невірно застосовано у спірних правовідносинах п. "а" ч.1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що призвело до прийняття помилкового рішення у даній справі.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових втрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 р. у справі №918/817/17 - задоволити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2018 р. у справі №918/817/17 скасувати та прийняти нове рішення.
3. У позові Анімаккорд Лтд до фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав відмовити повністю.
4. Стягнути з Анімаккорд Лтд (Гріва Дігені, 82, СТЕФАНІ ХАУЗ, 2й поверх, квартира/офіс 202, 3101, Лімасол, Кіпр (82, Griva Digeni, STEPHANIE HOUSE, 2 floor, Flat/Office 202, 3101, Limassol, Cyprus) реєстраційний номер НЕ 244451; Т.І.С. 12244451М; VAT реєстраційний номер CY10244451K) на користь фізичної особи-підприємця Баталової Людмили Анатоліївни (АДРЕСА_1) 2400 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складений "22" червня 2018 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Бучинська Г.Б.