25 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/773/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017
(головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді Матущак О.І., Мирутенко О.Л.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017
(суддя Ділай У.І.)
у справі № 914/773/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"
до Приватного підприємства "Тювик"
про стягнення 121 793,00 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Тювик" (далі - ПП "Тювик") про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань на суму 121 793,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов укладеного договору від 07.12.2016 №Л/Е-161488/НЮ роботи виконані не у визначений договором строк.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 07.12.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №Л/Е-161488/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкта "Технічне переоснащення тягової підстанції Добрівляни (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110 на ВРП-110)", а позивач зобов'язався, після затвердження акта здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.
Сума договору становить 889 000,00 грн у тому числі ПДВ - 148 166,66 грн (п. 3.1 договору). Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).
У додатку №1 до договору від 07.12.2016 №Л/Е-161488/НЮ договірна ціна складається з вартості робіт в розмірі 44 033,52 грн, в т.ч. 1 230,44 грн ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 844 966,49 грн, в т.ч. 140 827,75 грн.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п. 4.2 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника.
Згідно з п. 6.5.2 замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору незалежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
У пункті 5.1 договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016.
Відповідно до п. 7.1 договору виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акта здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.
Відповідно до п. 8.3 договору за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
У п. 8.4 договору сторони узгодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.
Згідно з п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до повного виконання.
2.2. На виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №91 від 30.12.2016 електричні лічильники в кількості 4 штуки на загальну суму 33 273,98 грн, в т.ч. ПДВ - 5 545,66 грн.
Придбані електричні лічильники позивач передав відповідачу для монтажу 30 грудня 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі.
Позивач оплатив отримані електричні лічильники платіжним дорученням №118 від 28.02.2017.
На виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №6 від 17.02.2017 трансформатори струму опорні в кількості 6 штук на загальні суму 811 692,50 грн, в т.ч. ПДВ - 135 282,08 грн.
Придбані трансформатори струму позивач передав відповідачу для монтажу 17 лютого 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі.
2.3. 17 лютого 2017 року між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт №7 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних робіт становить 23 763,12 грн в т.ч. ПДВ - 3 960,52 грн, а також акт про передачу відповідачем позивачу трансформаторів струму та електричних лічильників з монтажу. За взаємною згодою сторін, у відповідності до положень договору була зменшена ціна договору на 20 270,40 грн (44 033,52 - 23 763,12) в частині вартості виконаних робіт.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не дотримався терміну виконання договору.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 20 червня 2017 року рішенням Господарського суду Львівської області позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Тювик" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 3 082,35 грн 7% штрафу, 2 113,61 грн 0,1% пені та 78,01 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
3.1.1. Господарський суд виходив з того, що додатком №1 до договору сторони погодили та розмежували вартість робіт та вартість товару, які є базовими. За вказаних обставин, виходячи із змісту п.п. 8.3, 8.4 договору, як договірна базова ціна робіт для визначення штрафних санкцій має застосовуватися величина, обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016 №Л/Е-161488/НЮ, а саме, 44 033,52 грн вартості робіт. Таким чином, суд дійшов висновку, що саме із суми 44 033,52 грн вартості робіт має визначатися розмір пені та штрафу, які визначені п.п. 8.3, 8.4 договору. За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 082,35 грн 7% штрафу та 2 113,61 грн 0,1% пені за період з 01.01.2017 по 17.02.2017. В задоволенні вимоги про стягнення 17 780,00 грн 2% штрафу, який передбачено п. 8.4 договору, суд відмовив, оскільки підставою для застосування штрафу у розмірі 2% вартості невиконаних робіт є невиконання підрядником передбаченого обсягу робіт, тобто, повна або часткова відмова від виконання робіт. Водночас, відповідач фактично виконав передбачені умовами договору роботи із запізненням від запланованого графіку, що є підставою для покладення на нього відповідальності, передбаченої п. 8.3 договору, та відповідно виключає підстави для застосування санкцій, визначених п. 8.4 договору.
3.2. 26 вересня 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 скасовано в частині стягнення 3 082,35 грн 7% штрафу та 2 113,61 грн 0,1% пені. В цій частині прийнято нове рішення. Стягнуто з ПП "Тювик" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" 1 116,87 грн 0,1% пені та 1 663,41 грн 7% штрафу. В задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
3.2.1. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за взаємною згодою сторін договору, ціна робіт визначена у додатку №1 до договору (договірна ціна 44 033,52 грн) була зменшена. Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року ціна робіт становила 23 763,12 грн, тому саме з вартості виконаних робіт на суму 23 763,12 грн слід вираховувати розмір пені та штрафу.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 17 780,00 грн 2% штрафу.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 скасувати і прийняти нове рішення.
4.2. На думку скаржника, рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду є незаконними, оскільки прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині застосування параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України, глави 33 Господарського кодексу України, не враховано при винесенні оскаржуваних судових рішень постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Згідно з доводами ПАТ "Українська залізниця", викладеними у касаційній скарзі, скаржник не погоджується з перерахунком штрафних санкцій, здійсненим судами першої та апеляційної інстанції виходячи з розміру базової договірної ціни робіт та з урахуванням зменшення ціни договору на 20 270,40 грн в частині вартості виконаних робіт, а не із загальної договірної ціни в сумі 889 000,00 грн.
4.3. Відзив до Верховного Суду не надходив.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір у справі стосується стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань на суму 121 793,00 грн.
5.2.2. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 1 та ч. 3 ст. 843 ЦК України).
5.2.3. Ціна - це грошова сума, що підлягає сплаті за результати роботи підрядника, яка може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми або містити способи її визначення. Ціна може зазначатися безпосередньо у договорі або у додатках до нього, які є невід'ємною частиною (кошторис, який містить постатейний перелік витрат; калькуляція; прейскурант). Загальне правило встановлення ціни у договорі базується на принципі свободи договору, згідно з яким вона визначається за вільним погодженням між сторонами.
Згідно з пунктом 8.3 договору за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору передбачено, що зміст та обсяги робіт по договору визначаються договірною ціною по об'єкту "Технічне переоснащення тягової підстанції Добрівляни (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110 та ВРП-110)", складеними у відповідності з вимогами ДСТУ (додаток №1). Підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами, та за рахунок самостійно придбаного ним устаткування та обладнання.
5.2.4. Отже, виходячи із зазначених положень норм матеріального права та умов договору, за яким замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи по об'єкту "Технічне переоснащення тягової підстанції Добрівляни (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110 та ВРП-110)", а замовник - прийняти надані роботи та оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору, висновки судів попередніх інстанцій про нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами договору та виходячи із вартості саме будівельних робіт (44 033,52 грн), Верховний Суд визнає помилковими, оскільки підрядні роботи охоплюють увесь обумовлений сторонами комплекс робіт задля досягнення визначеної договором мети, у цьому випадку - "Технічне переоснащення тягової підстанції Добрівляни (заміна трансформаторів струму ТФЗМ-110 та ВРП-110)".
Отже, оскільки судами встановлено прострочення виконання зобов'язань за договором з боку відповідача, висновок судів про наявність підстав для стягнення штрафних санкцій, є правильним.
Водночас під час вирішення спору суди дійшли помилкового висновку про те, що нарахування штрафних санкції має здійснюватися лише на вартість будівельних робіт, тоді як ціна договору складається як з вартості робіт так і з вартості устаткування.
З огляду на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт виходячи саме із вартості будівельних робіт, попередніми судовими інстанціями не з'ясовано належним чином обставини справи, пов'язані з нарахуванням пені та штрафу, заявлених до стягнення на підставі пункту 8.3 договору, з урахуванням тієї обставини, що за взаємною згодою сторін, ціна договору була зменшена.
5.2.6. Водночас Верховний Суд погоджується з безпідставністю позовних вимог про стягнення 17 780,00 грн 2% штрафу, який передбачено п. 8.4 договору, оскільки згідно з пунктом 8.4 договору підставою для застосування штрафу у розмірі 2% вартості невиконаних робіт є невиконання підрядником передбаченого обсягу робіт. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виконав передбачені умовами договору обсяги робіт, що не заперечується й сторонами, тому дана обставина виключає підстави для застосування санкцій, визначених пунктом 8.4 договору, а саме штрафу в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення першої інстанції) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення пені як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права.
6.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки в сумі 41 783,00 грн та штрафу в розмірі 7% від вказаної вартості за прострочення понад 30 днів у сумі 62 230,00 грн на новий розгляд до суду першої інстанції.
6.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, звернути увагу на обставини справи, пов'язані з нарахуванням пені та штрафу, заявлених до стягнення на підставі пункту 8.3 договору, з урахуванням тієї обставини, що за взаємною згодою сторін, ціна договору була зменшена в частині вартості виконаних робіт. Дослідити подані сторонами докази та надати їм відповідну оцінку, та в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу відповідних судових витрат зі справи.
7. Судові витрати
7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа в частині направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 у справі №914/773/17 скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки в сумі 41 783,00 грн та штрафу в розмірі 7% від вартості договірної базової ціни робіт за прострочення понад 30 днів у сумі 62 230,00 грн. Справу у цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
3. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 у справі №914/773/17 залишити без змін
4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Мамалуй
Л. Стратієнко