33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"21" червня 2018 р. Справа № 918/800/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Миханюк М.В.
судді Огороднік К.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача - Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року (повний текст складено 02.04.2018) у справі №918/800/17 (суддя Марач В.В.)
за позовом Малого приватного підприємства "Моріон"
до Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича
про стягнення заборгованості та зобов'язання звільнити торговельні місця
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року у справі №918/800/17 позов Малого приватного підприємства "Моріон" до Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича про стягнення заборгованості та зобов'язання звільнити торговельні місця задоволено.
Присуджено до стягнути з фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на користь Малого приватного підприємства "Моріон" заборгованість за договором оренди торговельного місця № 350/16 від 15.07.2016р. в сумі 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 96 коп. в тому числі: орендна плата - 520,30 грн., вартість спожитої електроенергії - 2406,66 грн.; заборгованість за договором оренди торговельного місця № 4/16 від 15.07.2016р. в сумі 4208 (чотири тисячі двісті вісім) грн. 55 коп. в тому числі: орендна плата - 2032,80 грн., вартість спожитої електроенергії - 2175,75 грн.
Зобов'язано фізичну особу-підприємця Яганова Сергія Павловича звільнити торговельне місце №350 та торговельне місце №4, розташовані на ринку "Моріон" (м.Рівне, вул. Шевченка, 7), шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ.
Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на користь Малого приватного підприємства "Моріон" судовий збір в розмірі 6 400,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішеннням, відповідач - Фізична особа-підприємець Яганов Сергій Павлович звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2018 року у справі № 918/800/17 скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2018 року у справі №918/800/17 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року у справі №918/800/17 залишено без руху. Запропоновано Фізичній особі-підприємцю Яганову Сергію Павловичу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
20 червня 2018 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича надійшла заява, в якій просить звільнити його від сплати судового збору.
Колегія суддів, розглянувши вищевказану заяву, не розцінює останню як належний доказ усунення недоліків, зазначених в ухвалі Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2018 року у справі №918/800/17, та не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, з огляду на що прийшла до висновку про повернення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів виходила з наступного.
Вимоги до форми, змісту та порядку подання апеляційної скарги встановлені ст. 258 ГПК України.
Згідно з п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
При поданні апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків скаржник не додав доказів сплати судового збору, натомість подав клопотання про звільнення від його сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судвого збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, згідно з вимогами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. Крім того, нормами ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) не передбачено право суду звільнити апелянта від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті вищезазначеного Закону.
Водночас слід зазначити, що цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.2 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення зазначеного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, враховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" і не може вважатися обмеженням доступу до суду, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що у даному випадку відсутні умови, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для звільненн заявника від сплати судового збору, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статею 258 цього Кодексу, застосовується положення статтті 174 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).
Відповідно до ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що десятиденнияй строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, закінчився 19 червня 2018 року, а станом на 21 червня 2018 року ФОП Ягановим С.П. недоліки не усунуті, а в задоволенні заяви про звільнення від сплати судвого збору відмовлено, колегія суддів прийшла до висновку про повернення апеляційної скарги на підставі ч.4 ст. 174 ГПК України.
З огляду на те, що апеляційна скарга ФОП Яганова С.П. на рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року у справі №918/800/17 підлягає поверненню скаржнику на підставі ч.4 ст.174 та ч.6 ст.260 ГПК України, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича (на 37 арк.) на рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року у справі №918/800/17 повернути скаржнику.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Огороднік К.М.