Справа № 33/796/1839/2018 Суддя у І-й інстанції: Бойко О.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
11 червня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 19.02.2018 о 04 год. 10 хв. по вул. Амурській, 6 в м. Києві керував автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чимпорушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі встановлені обставини справи, а його висновки не відповідають дійсними обставинами справи. Також має місце грубе порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено до отримання результатів огляду, тобто за відсутністю підтвердження перебування особи у стані наркотичного сп'яніння.
Крім того вказує, що лабораторні дослідження біоматеріалу водія не проводилися у встановлений законодавством спосіб та порядок. Результат лабораторного дослідження був виявлений за допомогою тест-смужки, а не токсикологічного лабораторного дослідження, однак в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язкове.
Також ОСОБА_2 зазначає, що згідно ст. 130 КУпАП: « відповідальність водія настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції…», тобто, відповідальність за керування з ознаками наркотичного сп'яніння не передбачена чинним законодавством.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи на її обґрунтування та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильними, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 10458 від 19 лютого 2018 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння і який ОСОБА_2, підписав без жодних зауважень; висновком лікаря КМНКЛ «Соціотерапія» № 001748 від 22.02.2018 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного (каннабіноїди, стимулятори(амфетамін)) сп'яніння; розпискою ОСОБА_2 від 19.02.2018, якою він зобов'язався не керувати механічними транспортними засобами на протязі однієї доби.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, метою огляду водіїв у закладах охорони здоров'я є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння, а проведенням лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке є обов'язковим, виявляються або уточнюються наявність речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути: слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
При цьому, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Судом встановлено, що огляд ОСОБА_2 на встановлення стану сп'яніння проводився відповідно до діючого законодавства та у межах Інструкції.
На підтвердження достовірності проведеного огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, головним лікарем КМНКЛ «Соціотерапія» Ярим В.В. надані належним чином завірені копії документів, зокрема: акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001748 від 19.02.2018; витяг з Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; декларацію про відповідність швидких тестів Boson Biotech для діагностики in vitroз терміном дії до 26.04.2022; витяг з Журналу протоколів проведення імунохроматографічного дослідження швидкими тестами (CITO TEST); результат імунохроматографічного (ІХА) методу лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини № 655 від 19.02.2018, який дозволяє протягом короткого проміжку часу підтвердити або спростувати наявність наркотичних речовин або психотропної сполуки в організмі людини, та проведенням якого виявлено у зразку біологічного середовища (сечі) ОСОБА_2 наявність речовин: марихуани (каннабіноїди) та амфетамін (фенілалкіламіни).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що КМНКЛ «Соціотерапія» на адвокатський запит ОСОБА_3 надала усі необхідні відомості про порядок відбору зразків біологічного середовища та копію нормативно-правового акту, що встановлює такий порядок, з урахуванням чого підстав вважати, що лабораторні дослідження біоматеріалу ОСОБА_2 проводилися не у встановлений законодавством спосіб та порядок, як про те зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_2, немає.
Довід апеляційної скарги про те, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність за керування транспортними засобами з ознаками наркотичного сп'ягніння, не може бути прийнятий до уваги, оскільки виявлені працівниками патрульної поліції ознаки стану наркотичного сп'яніння у водія є підставою для проведення огляду на стан сп'яніння, що і було зроблено в межах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко