20 червня 2018 року м. Київ
Справа № 757/54326/17-ц
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/3577/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
за участю секретаря Лісовської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року, постановлену під головуванням судді Писанець В.А., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У вересні 2017 року ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції порушено правило виключної підсудності, оскільки, на його думку, даний спір виник з приводу нерухомого майна, та має розглядатися за його місцезнаходженням - в Дніпровському районному суді м. Києва. Крім того, звертав увагу, що основний боржник також зареєстрований в Дніпровському районі м. Києва, а тому Банк звернувся до Печерського районного суду м. Києва безпідставно.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
15 грудня 2017 року набув чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
У відповідності до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі (т.2, а.с.150-151).
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень. Адвокат Лапінська О.М. в інтересах ПАТ «МТБ Банк» направила на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. В відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що предметом позову є солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, а тому правило виключної підсудності, на яке зауважує скаржник, застосуванню не підлягає. Звертає увагу на те, що оскільки один із відповідачів зареєстрований у Печерському районі м. Києва, відповідно до положень статті 113 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали), Банк пред'явив вказаний вище позов за власним вибором, а саме до Печерського районного суду м. Києва. Просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити з підстав її необґрунтованості.
За таких підстав відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана та оформлена у відповідності до вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали), при цьому підстав для відмови у відкритті провадження судом не встановлено.
Оспорюючи такий висновок суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилається на порушення районним судом правил виключної підсудності, оскільки як основний боржник ОСОБА_2 проживає в Дніпровському районі м. Києва, так і предмет іпотеки, яким забезпечується виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором - квартира АДРЕСА_1 знаходить в Дніпровському районі м. Києва, а тому спір, на його думку, виник з приводу нерухомого майна, а справа має розглядатися за його місцезнаходженням, тобто, в Дніпровському районному суді м. Києва.
При перевірці доводів скарги судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
З матеріалів справи убачається, що в вересні 2017 року ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 14.07.2008 з ОСОБА_2(т.1, а.с.4-6).
Згідно позовної заяви відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 (т.1, а.с.4).
На етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції повинен був перевірити наявність чи відсутність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) або відмови у відкритті провадження у справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали).
Такі дії районним судом були вчиненні (т.2, а.с.113-115).
18 вересня 2017 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва було відкрито провадження у даній справі (т.2, а.с.116).
У відповідності до ст. 107 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача.
При цьому, суди мають виходити з того, що таке правило підсудності зазвичай стосується позовних вимог, які випливають із однієї правової підстави та пред'являються до кількох осіб.
Крім того, згідно ч. 14 ст. 110 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею, підсудна справа за винятком виключної підсудності, встановленою ст. 114 цього Кодексу.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК України) (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК України) (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч. 14 ст. 110 ЦПК України) (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної і альтернативної підсудності, то суд не має права повернути позивачеві позовну заяву (передати справу на розгляду іншого суду) з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності є безпідставними з огляду на таке.
ПАТ «Марфін Банк» пред'явив позов до Печерського районного суду м. Києва за власним вибором, а саме, за місцем зареєстрованого місця проживання відповідача 2 - ОСОБА_1 (т.1, а.с.4).
Провадження у даній справі було відкрито за правилами цивільно-процесуального законодавства, чинного на момент подачі позову до суду.
Таким чином, позивач використав своє процесуальне право вибору суду для пред'явлення позову, звернувшись до Печерського районного суду м. Києва за місцем реєстрації одного з відповідачів.
Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення суми заборгованості у розмірі 1 344 354,87 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором від 14.07.2008, з ОСОБА_2 як позичальника та поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Питання про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не порушено, а тому твердження скаржника щодо застосування правил виключної підсудності є помилковим та таким, що не заслуговує на увагу.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовуються, а тому, відповідно до положень статті 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишенню ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 20 червня 2018 року.
Головуючий Т.О.Невідома
Судді Д.Р.Гаращенко
А.А.Пікуль