Постанова
Іменем України
13 червня 2018 року
м. Київ
справа № 370/3001/14-к
провадження № 51-3833 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201510210000044, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого - останній раз 24 червня 2010 року за вироком Бородянського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Макарівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року, залишеним без зміни ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За обставин, установлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 26 серпня 2014 року о 20:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу проник на територію домогосподарства ОСОБА_7 , розташованого на АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно викрав 10 металевих труб загальною вартістю 1 600 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.
Крім того, 06 вересня 2014 року о 21:00 ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу проник до будинку ОСОБА_8 , що на АДРЕСА_2 , звідки повторно, таємно викрав мобільний телефон «Samsung C5212 Duos Noble black» вартістю 700 грн, який поклав у кишеню, однак свій умисел не довів до кінця, оскільки був помічений місцевою жителькою при виході з домогосподарства та був вимушений показати вміст кишень, звідки дістав і викинув на землю вищевказаний мобільний телефон.
Він же 06 листопада 2014 року о 21:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, розбивши віконне скло, проник до будинку ОСОБА_9 , що на АДРЕСА_3 , звідки таємно, повторно викрав грошові кошти у сумі 3 000 грн, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Також 12 січня 2015 року о 18:00, ОСОБА_6 - у приміщенні торговельного центру «Олімп», розташованому на вул. Фрунзе, 52-а у смт Макарові Київської області, таємно, повторно шляхом вільного доступу зняв із манекена спортивну куртку вартістю 680 грн, що належала ПП ОСОБА_10 та виніс її з приміщення торговельного центру для використання у своїх цілях, чим запоідяв ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити судові рішення щодо нього та пом'якшити призначене йому покарання до 4 років позбавлення волі. Вважає суворим розмір призначеного йому покарання, зважаючи на його щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочинів та відсутність претензій з боку потерпілих. Також указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій його процесуальних прав, які вважає істотними.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 просив касаційну скаргу задовольнити та зменшити розмір призначеного йому покарання до 4 років позбавлення волі. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також про правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не заперечується.
Що стосується доводів засудженого про суворість призначеного йому покарання, то вони є частково слушними.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Значення призначеного покарання для такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю застосування за кожний злочин.
Названі критерії відображено у визначених ст. 65 КК загальних засадах призначення покарання, які є гарантією обрання винному покарання, необхідного, доцільного та найбільш сприятливого для досягнення справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства.
При перевірці кримінального провадження суд касаційної інстанції, погоджуючись із правильністю обраного виду покарання ОСОБА_6 за кожною окремо з інкримінованих йому статей КК, водночас дійшов висновку про те, що виходячи з конкретних обставин справи, тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, обставин, які пом'якшують покарання, - щире каяття, сприяння у розкритті злочинів, відсутність претензій з боку потерпілих - та ураховуючи принципи справедливості покарання, ОСОБА_6 можливо призначити покарання за принципом визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК у виді поглинення менш суворого покарання більш суворим замість часткового їх складання.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що визначене ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 4 років позбавлення волі буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами, передбаченими ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України, для скасування оскаржуваних судових рішень, у кримінальному провадженні не встановлено, а тому в цій частині доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, п. 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року, № 2147-VIII, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_6 засудженим: за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В іншій частині судові рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3