Справа № 761/914/18
Провадження № 2/761/3779/2018
05 червня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
за участі
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду , мотивуючи свої вимоги наступним. Між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований 13.03.2009 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції. Після реєстрації шлюбу відповідач отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_1. У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4. З вересня 2016 року між позивачем та відповідачем припинено шлюбні відносини, не ведеться спільне господарство, припинено сумісне проживання. Збереження шлюбу і його подальше збереження немає сенсу і не буде відповідати інтересам сторін. Спору щодо поділу майна відсутній. За таких обставин позивач просить суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачем.
Провадження по справі відкрито 06.04.2018 р., з урахуванням положень ч. 4 ст. 274 ЦПК України по справі призначено підготовче засідання на 05.06.2018 р. о 09 год. 00 хв.
Через канцелярію суду 26.04.2018 р. від позивача та відповідача надійшла спільна заява про розірвання шлюбу. Також сторони зазначили, що ними досягнуто домовленостей про утримання дитини.
В підготовчому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 повідомили про своє бажання розірвати шлюб, та не заперечували щодо прийняття рішення на даній стадії розгляду справи.
За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідачем визнано заявлені вимоги, суд вважає за можливе постановити рішення у підготовчому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 повідомив, що з вересня 2016 р. сім»я розпалась, сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства.
Відповідач ОСОБА_2 також вказала на те, що з вересня 2016 р. припинено шлюбні відносини та збереження шлюбу є неможливим. Висловила бажання після розірвання шлюбу повернути дошлюбне прізвище - ОСОБА_2.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 13.03.2009 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Актовий запис № 219.
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 отримала прізвище чоловіка -«Орлова».
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як свідчать викладене в позові, надані в судовому засіданні пояснення сторонами, позивач та відповідач проживають окремо однин від одного, не ведуть спільного господарства та мають окремі бюджети з вересня 2016 року.
Також відповідачем не оспорювалась та обставина, що збереження шлюбу, який існує формально, не відповідає як їх інтересам так і інтересам дитини.
Доказів, які свідчили б про можливість примирення позивача, відповідача в ході розгляду справи отримано не було.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 повідомили про обопільне бажання розірвати шлюб, та вказали про те, що між ними досягнуто домовленостей щодо утримання спільної дитини.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що відповідач не заперечує щодо задоволення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2, оскільки його збереження не відповідає інтересам сторін та дитини.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач після укладання шлюбу змінила прізвище на прізвище чоловіка - «Орлова» і має бажання після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище - «Сіра».
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 131 ЦПК України (в редакції від 30.10.2017 р.).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 110,112,113 СК України, суд -
Позов зОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 13.03.2009 рВідділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 219 розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 15.06.2018 року.
Суддя: