печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5215/18-ц
Категорія 23
14 червня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Васильєвої Н.П.,
при секретарі - Кострійчук В.В.,
справа № 757/5215/18-Ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 7»,
відповідач: ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
31.01.2018 позивач ТОВ «Рада 7» звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1, проживаючи у квартирі АДРЕСА_2 яка належить йому на праві приватної власності, за період з травня місяця 2017 року по грудень місяць 2017 року не оплачує за комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, в зв'язку з чим за цей період у утворилась заборгованість у 4981,13 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою від 11 квітня 2018 року провадження у справі відкрите. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотання сторін про інше суду не подавалося.
11.05.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в обґрунтування якого вказує, що між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не укладено, а відтак позовні вимоги є безпідставними.
Дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, а також відповідачем в їх спростування, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У відповідності до норм ч. ч. 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2
Вказаний будинок знаходиться на балансі ТОВ «Рада 7», яке надає житлово-комунальні послуги мешканцям цього будинку та утримує прибудинкову територію.
Відповідач ОСОБА_1 будучи власником вищевказаної квартири користуються усіма житлово-комунальними послугами наданими відповідачем, проте не сплачує їх вартість внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у визначені строки.
Відповідно до ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач таких послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Так, представником відповідача не було надано до суду належного та допустимого доказу на підтвердження посилань щодо незгоди з позовними вимогами.
В судовому порядку питання щодо укладення договору про надання житлово - комунальних послуг не вирішувалось, відповідачка продовжувала користуватися житлово - комунальними послугами. Розмір тарифів за комунальні послуги відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувався.
Відповідач, користуючись усіма комунальними послугами, свої договірні зобов'язання не виконує, плату за отримані послуги не вносить, чим порушує умови вищезазначеного договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За наведених обставин, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідно до якого загальна сума становить 4986,13 грн.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З викладеного вбачається, що посилання позивача на ст. 1051 ЦК України, як на правову підставу для визнання договору недійсним, не знайшло свого фактичного підтвердження під час судового розгляду справи.
Наряду з вказаним, суд вважає за необхідне зазначити, що у своєму відзиві представник відповідача вказував на пропущення строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду, проте в силу положень ч. 3 статті 267 ЦПК України, суд вказане питання не розглядає, оскільки заява про застосування позовної давності відповідачем подано не було.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається сторона позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, та не спростовані доводами представниками відповідача, які викладені у відзиві на позов, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,89, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1; Серія та номер паспорту НОМЕР_2, виданий 01.10.2010 Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 7» (п/р 26000301013601 в AT «Український будівельно-інвестиційний банк» м. Києва, МФО 380377, ЄДРПОУ 32590026) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4986,13 грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу - 176,20 грн., З % річних - 51,55 грн., пені - 4052,24 грн., судового збору - 1762 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя