Справа № 473/1467/18
іменем України
"20" червня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.04.2001 року помер батько позивача - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі, в вигляді земельної частки (паю), розміром 4,47 умовних кадастрових гектарів у межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
Проте, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину на вказане майно в нотаріальному порядку в зв'язку з втратою спадкодавцем сертифіката на право на земельну частку (пай).
Зазначені обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 21.05.2018 року було відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явилися. Проте останній надав суду заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення в випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав, передбачених ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Зокрема судом встановлено, що 20.04.2001 року помер ОСОБА_2 (а.с.6).
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай), розміром 4,47 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), серії МК № 0152294, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 11.06.1997 року за № 44 (а.с. 34-39, 49).
За життя ОСОБА_2 заповіту не склав, отже має місце спадкування за законом (а.с 28-33).
Позивач, як спадкоємець за законом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 в передбаченому законом порядку, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області за № 996/01-16 від 19.06.2018 року, а також матеріалів справи. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або претендують на неї, судом не встановлено (а.с.5, 50-51).
Проте, в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) позивачу нотаріусом було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 5).
Разом з тим, матеріали справи містять достатньо доказів належності спадкодавцю спірного майна, а тому воно вважається таким, що ввійшло до складу спадщини.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
Згідно ч.ч. 1, 2ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
За загальним правилом, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та які не припинилися з його смертю.
З положень ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК України (1963 року) спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він подав відповідну заяву про прийняття спадщини або вчинив дії, що свідчать про вступ у володіння або управління спадковим майном.
Враховуючи встановлені обставини та те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, його право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ним права власності на спірну земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 200, 259, 263 265, 272, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 4,47 (чотири цілих сорок сім сотих) умовних кадастрових гектарів в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 20.04.2001 року в с. Щербані Вознесенського району Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Лузан