Справа: № 2а-299/08р.
Іменем України
02 вересня 2008 р. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Кривич Ж.О.,
при секретарі - Чихаріній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради М.Кременчука Полтавської області про визнання незаконними дій, про стягнення недоплаченої компенсації, моральної шкоди , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в квітні 2008 року до суду із зазначеним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради М.Кременчука Полтавської області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали, та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради М.Кременчука Полтавської області Покотило В.В. позов не визнав, та пояснив, що відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту Закон України №796-ХІІ) гр. ОСОБА_1, згідно виплатним відомостям Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації було здійснено нарахування разової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності у розмірі, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції; з червня 2003 року - інвалід III групи, а з 25.10.2007 року II групи безстроково, що підтверджується довідкою Полтавської обласної МСЕК №1 від 25.10.2007 року за №0343958, серія 7-66 ТЕ; при встановленні інвалідності вищої групи недоотримала одноразову компенсацію в сумі 6805 грн. 20 коп. Це сталось внаслідок того, що відповідач виконував порядок виплати визначений Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року.
Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно Законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов"язки громадянина.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протягом місяця з дня встановлення інвалідності вищої групи, виплачується одноразова компенсація в розмірі 15 мінімальних заробітних плат; розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.4 ч.4 ст.48 Закону 796-ХІІ).
Суд не прийняв до уваги доводи відповідача, що виплата одноразової компенсації позивачу має здійснюватись у розмірах вихначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не у відповідності до Закону України №796-ХІІ. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону №796-ХІІ та норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Відповідно до Закону України за №749-У від 15.03.2007 року та ст. 76 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік", мінімальна заробітна плата, станом на 01.10.2007р. становить 460 грн. 00 коп.
Компенсація повинна складати - 460 грн. 00 коп. х 15 = 6 900 грн. 00 коп.
В листопаді 2007 року ОСОБА_1 отримала компенсацію у розмірі 94 грн. 80 коп.; недоплата становить 6805 грн. 20 коп. (6 900 грн. 00 коп. - 94 грн. 20 коп.), яка підлягає стягненню з управління на користь позивача.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення компенсації втрати від частини доходів з врахуванням індексів інфляції при проведенні з нею розрахунків Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки до зазначених видів компенсаційних виплат індекси інфляції не застосовуються.
Також, суд вважає необгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Автозаводської районної ради М.Кременчука Полтавської області моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних доказів спричинення їй моральної шкоди діями (бездіяльністю) відповідача.
Керуючись ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 86, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про визнання незаконними дій, про стягнення недоплаченої компенсації, моральної шкоди та втрати частини доходів задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської
районної ради м.Кременчука по нарахуванню та сплаті не в повному обсязі різниці у компенсаціях при встановленні позивачу інвалідності вищої групи - незаконними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м.Кременчука на користь ОСОБА_1 6805 (шість тисяч вісімсот п"ять) грн. 20 коп.
У задоволенні позову в частині стягнення компенсації втрати частини доходів через несвоєчасну виплату та моральної шкоди відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд М.Кременчука.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.