Іменем України
14 червня 2018 року
Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати в адміністративних справах:
Судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
Суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
при секретарі судового засідання: Горбатюку В.С.,
по справі № П/9901/328/18 (800/30/17),
учасників справи:
представник позивача - ОСОБА_3,
представника Верховної ради України - Осядлої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_5 до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1620-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв'язку з порушенням присяги судді, -
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
26 жовтня 2016 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернувся до Вищого адміністративного суду України суду з позовною заявою до Вищої ради юстиції (правонаступник ВРЮ, далі - відповідач 1, ВРП), Верховної Ради України (далі - відповідач, 2, ВРУ) в якому, з урахуванням уточнень, та ухвали Верховного Суду від 15 березня 2018 року про закриття провадження у справі № П/9901/328/18, в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя просив суд: скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1620-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв'язку з порушенням присяги судді (арк. справи 7-16, 111-126).
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1620-VIII «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України, у зв'язку з порушенням присяги судді».
Позивач не погоджується з цією постановою, та вважає, що ВРУ під час її винесення порушила:
- вимоги п. 2 ч. 5 статті 216-1 Регламенту ВРУ, у зв'язку з неповідомленням позивача за три дні до розгляду питання про звільнення з посади за порушення присяги, та не перенесений розгляд справи у зв'язку з першою неявкою позивача, що мало наслідком незаконне звільнення, порушення права на захист та порушення принципу юридичної визначеності;
- не виконані вимоги ч. 4 статті 216-1 Регламенту Верховної ради України, оскільки головуючий не здійснив обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання, чим порушив право позивача на належний процес та неупереджений розгляд питання про звільнення;
- порушення ВРУ порядку голосування за звільнення судді, зокрема, відповідно до частини 8 статті 216-1 Регламенту Верховної ради України, рішення про звільнення приймається відкритим поіменним голосуванням. Відповідно до відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів, на засіданні 29 вересня 2016 року участь у засіданні прийняло 264 народних депутатів. В той же час, згідно із відомостями поіменного голосування, за прийняття оскаржуваної постанови участь в голосуванні прийняло 278 народних депутатів.
Позивач звернув увагу, що дані відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів в порівнянні із відомостями поіменного голосування за прийняття оскаржуваної постанови свідчать про те, що за звільнення позивача «проголосувало» 14 народних депутатів, які взагалі не були зареєстровані на засіданні Ради, що доводить про те, що присутні на пленарному засіданні народні депутати свідомо та незаконно голосували за своїх численних відсутніх колег (арк. справи 7-16, 111-126).
25 травня 2017 року представник Верховної ради України надіслав на адресу суду заперечення, а також відзив на позовну заяву (арк. справи 51-53, 153-156), в обґрунтування яких зазначив, що постанова про звільнення судді прийнята Верховною радою України 29 вересня 2016 року за результатами розгляду рішення відповідача від 14 липня 2016 року про внесення подання до ВРУ про звільнення судді за порушення присяги.
На позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016 року головою Верховної Ради України Парубієм А.В. було оголошено про розгляд питання щодо звільнення суддів. Далі це питання доповідалось Головою Вищої ради юстиції Бенедисюком І.М., а також був виступ із зазначеного питання ОСОБА_26 щодо проекту постанови Верховної Ради України за реєстраційним № 3581-21 (копія витягу з протоколу № 16 від 29.09.2016 р. та витягу із стенограми пленарного засідання від 29.09.2016 року додається).
Відповідно до результатів поіменного голосування № 27 від 29.09.2016 року присутніх під час голосування було 278 народних депутати України, проголосували «за» - 231, проти -2, утрималися - 2, не голосували - 43 народних депутати України. Отже, у результаті голосування, за прийняття проекту Постанови № 3581-21 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді проголосували 231 народний депутат України (копія результатів поіменного голосування додається).
Тому, рішення було прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною Постановою Верховної Ради України «Про звільнення судді» від 29.09.2016 року за № 1620-VІІІ.
Наведені обставини підтверджуються витягом із стенограми позачергового пленарного засідання Верховної Ради України, яка відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» є офіційним документом, що підтверджує процес обговорення і прийняття рішень Верховною Радою України.
Таким чином, зазначені вище обставини справи, свідчать про те, що приймаючи постанову на позачерговому пленарному засіданні парламенту про звільнення ОСОБА_5 з посади, яке було скликано на вимогу Президента України, Верховна рада України здійснювала свої повноваження відповідно до процедури, яка визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, внаслідок їх необґрунтованості (арк. справи 51-53).
12 березня 2018 року на адресу суд від представника позивача надійшов відзив на заперечення ВРУ щодо постанови про звільнення (арк. справи 185-187), в яких представник зазначив, що в своїх запереченнях представник ВРУ жодним чином не заперечує того факту, що позивач не був повідомлений належним чином про розгляд 29.09.2016 року на позачерговому засіданні ради по розгляду питання про його звільнення. Також не надано жодних доказів про час відправлення повідомлення позивачу про позачергове засідання, яке мало відбутись 29.09.2016 року. До того ж представник зазначив, що отримати повідомлення 27.09.2016 року у позивача не було навіть жодної можливості, оскільки вимога Президента України про скликання позачергового засідання надійшла до ВРУ 27.09.2016 року об 18:39 год, а години роботи ВАС України до 18:00. Крім того обмеження у часі не давало можливості позивачу належним чином підготуватись до свого захисту на позачерговому пленарному засіданні, яке мало відбутись 29.09.2016 року.
З урахуванням викладеного представник позивача вказував на порушення ВРУ порушено вимоги п. 2 ч. 5 статті 216 - 1 ЗУ «Про регламент Верховної ради України», які виразились в неповідомленні про пленарне засідання ВРУ за три дні до засідання, та не перенесення розгляду питання про звільнення на іншу дату, у зв'язку з першою неявкою судді, який не був повідомлений належним чином. Крім цього представник просив суд дослідити відеозапис пленарного засідання ВРУ від 29.09.2016 року, в якому народні депутати наголошували на незаконності прийняття рішень щодо звільнення суддів, які не були повідомлені належним чином про засідання.
ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
У відповідності до пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017), у зв'язку з початком роботи Верховного Суду, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 січня 2018 року передана справа з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду, який прийняв справу до провадження, та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
12 березня 2018 року на адресу суду, через канцелярію, від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя. Позовні вимоги до Верховної ради України підтримав, просив скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1620-VIII Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв'язку з порушенням присяги судді (арк. справи 188-189).
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року закрито провадження у справі № П/9901/328/18, в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя (арк. справи 201-202).
З огляду на викладене суд розглядає виключно вимоги, що заявлені до Верховної ради України.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в межах спірного питання, з врахуванням фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, встановила наступне.
ОСОБА_5 рішенням Кримської обласної ради народних депутатів від 10 квітня 1990 року обраний суддею Київського районного народного суду м. Сімферополя строком на десять років. Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 2000 року № 1655-ІІ обраний суддею Київського районного суду м. Сімферополя безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 2 червня 2005 року № 2638-ІV обраний на посаду судді Вищого адміністративного суду України безстроково (арк. справи 18).
19 травня 2014 року ОСОБА_5 надіслав на адресу Вищої ради юстиції заяву про звільнення з посади судді на підставі п. 9 ч. 5 статті 126 Конституції України та статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність Вищої ради юстиції колишнього складу була припинена з 11 квітня 2014 року, тобто ще до подання заяви про відставку.
У новому складі Вища рада юстиції розпочала діяльність 9 червня 2015 року.
Листом від 08 лютого 2016 року № 1475/0/9-16 Вища рада юстиції повідомила позивача, що вказана заява надійшла до Вищої ради юстиції 20 травня 2014 року та зареєстрована за вх. № 243/0/6-14, проте, з огляду на те, що у відповідності до вимог Законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про забезпечення права на справедливий суд» Вища рада юстиції не здійснювала своїх повноважень у період з 11 квітня 2014 року до 04 червня 2015 року через відсутність складу зазначеного органу, передбаченого Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції», а також, після набуття повноважень, з врахуванням наявності скарг на дії судді, які зареєстровані у Вищій раді юстиції та знаходяться у відділі документального забезпечення та контролю в очікуванні автоматизованого розподілу, розгляд матеріалів про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про відставку - відкладено. Крім цього, цим листом його повідомлено, що Вищою Радою юстиції 25 грудня 2015 року прийняті ухвали про відкриття стосовно нього, як судді ВАС України дисциплінарних справ, про що направлені на адресу відповідні копії ухвал (арк. справи 82).
14 липня 2016 року Вища рада юстиції, розглянувши висновок члена Вищої ради юстиції ОСОБА_27, за скаргами ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та зверненням в. о. Голови Вищого адміністративного суду України ОСОБА_18 стосовно судді Вищого адміністративного суду України Гаманка Олександра Івановича, винесла рішення № 1377/0/15-16 «Про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України та припинення дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_16 стосовно призначеного судді» (арк. справи 26-34).
На підставі рішення ВРЮ від 14 липня 2016 року, Вища рада юстиції, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», 1 серпня 2016 року внесла подання № 77/0/12-16 про звільнення судді ОСОБА_5 з посади за порушення присяги судді (арк. справи 55-63).
27.09.2016 року на адресу ВР України надійшла вимога Президента України Про скликання позачергового пленарного засідання ВР України не пізніше 29.09.2016 року, на виконання якого Голова ВР України видав розпорядження від 27.09.2016 року № 352 «Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання» на 29.09.2016 року об 10:00 (арк. справи 188, 64).
На веб-сайті ВР України було розміщено електронне оголошення, в якому повідомлялось, що 29.09.2016 року на пленарному засіданні заплановано розгляд подань ВРЮ про звільнення суддів та розміщено список суддів, запрошених для участі у розгляді цього питання.
27.09.2016 року на адресу ВАС України було направлено урядову телеграму, якою ОСОБА_5 повідомлялось про розгляд 29.09.2016 року ВР України подання ВРЮ про звільнення з посади судді (арк. справи 65).
29.09.2016 року Головою Верховної ради України внесений на розгляд проект Постанови № 3581-21 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги (арк. справи 67-68).
Як вбачається з витягу зі стенограми позачергового пленарного засідання ВРУ від 29.09.2016 року, а також результатів поіменного голосування № 27 від 29.09.2016 року (арк. справи 69-70), за вказаний проект Постанови про звільнення проголосували: 231 народний депутат, утрималися - 2, проти - 2, не голосували - 43, всього - 278 (арк. справи 71-74).
З огляду на викладене, 29 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1620-VIII «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду, у зв'язку з порушенням присяги судді» (арк. справи 22).
Секцією ВРЮ (з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад) у зв'язку з прийняттям Верховною радою України вищенаведеної постанови про звільнення за порушення присяги судді, відповідно до пункту 54 регламенту Вищої ради юстиції, рекомендовано Вищій раді юстиції залишити без розгляду заяву ОСОБА_5 про звільнення з посади судді у відставку від 19.05.2014 року, про що складений відповідний висновок, за результатами розгляду якого ВРЮ рішенням від 19 грудня 2016 року № 3352/0/15-16 залишила без розгляду заяву ОСОБА_5 від 19.05.2014 року та додані до неї матеріали (арк. справи 89).
Як вказувалось судом вище, позивач, посилається на те, що ВРУ порушений порядок розгляду подання про звільнення з посади, встановлений Регламентом ВРУ, в тому числі, щодо неналежного повідомлення про розгляд питання про звільнення, не перенесення розгляду питання про звільнення на іншу дату, у зв'язку з першою неявкою судді, порушення порядку голосування та обговорення проекту про звільнення.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Колегія суддів зазначає, що п. 5 статті 126 Конституції України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, окрім іншого передбачала, що суддя, звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, законів України «Про Конституційний Суд України» та «Про судоустрій і статус суддів» Верховна Рада звільняє: 1) суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою; 2) суддів, обраних Верховною Радою безстроково.
Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради, Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.
Порядок розгляду питань про звільнення суддів передбачений статтею 2161 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861-VI.
Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.
Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.
Відповідно до п. 5 цієї статті, при звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою.
Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника.
У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
Відповідно до п. 8 цієї статті, рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо. У разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, проводиться повторне голосування.
Згідно з частинами першою, четвертою і п'ятою статті 9 Регламенту Верховної Ради України, Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові. Сесії Верховної Ради складаються, зокрема, із засідань Верховної Ради. Засідання Верховної Ради можуть бути, зокрема, пленарними.
Відповідно до частини першої стаття 11 Регламенту Верховної Ради України позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України.
За частиною другою статті 83 Конституції України позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Згідно з частиною восьмою статті 19 Регламенту Верховної Ради України у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статті 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Верховної Ради. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.
За змістом пункту 4 частини першої статті 20 Регламенту Верховної Ради України до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування питання, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України, зокрема, про звільнення з посад.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 3 Регламенту Верховної Ради засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом, зокрема, розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради.
Відповідно до пунктів 1 і 5 статті 26 Регламенту Верховної Ради України перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом. У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою. Пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених цим Регламентом.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.
За частиною шостою статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.
Згідно з частиною сьомою статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України за наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.
Відповідно до частини восьмої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо.
Відповідно до частини першої статті 56 Регламенту Верховної Ради України протокол, стенограма, стенографічний бюлетень пленарного засідання Верховної Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішень Верховною Радою. Вони надаються народним депутатам для ознайомлення за їх письмовими зверненнями до керівника Апарату Верховної Ради.
VI. ОЦІНКА СУДУ
У справі щодо оскарження дій та акта суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, установлення невідповідності діяльності органу державної влади хоча б одному із визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерію може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій/рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
1.Щодо порушення/дотримання Верховною Радою України процедури звільнення з посади судді, зокрема щодо повідомлення/неповідомлення позивача про проведення засідання та розгляду питання про звільнення з посади судді за його відсутності, суд зазначає наступне.
Аналіз положень статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дає суду підстави для висновку про те, що присутність судді при першому розгляді клопотання про його звільнення є обов'язковою умовою розгляду Верховною Радою України цього клопотання. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання. Лише повторне неприбуття належно повідомленого судді дозволяє Верховній Раді України розглянути питання про його звільнення за його відсутності.
Частина 8 статті 19 Регламенту Верховної Ради України встановлює, що у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради України на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради України, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини 14 статті 73 Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніше як у триденний строк скликає позачергове засідання Верховної Ради України.
27.09.2016 року на адресу ВР України надійшла вимога Президента України Про скликання позачергового пленарного засідання ВР України не пізніше 29.09.2016 року (арк. справи 188), на виконання якого Голова ВР України видав розпорядження від 27.09.2016 року № 352 «Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання» на 29.09.2016 року об 10:00 (арк. справи 64).
Відповідне розпорядження розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в цей же день о 18:39 год. На веб-сайті ВР України було розміщено електронне оголошення, в якому повідомлялось, що 29.09.2016 року на пленарному засіданні заплановано розгляд подань ВРЮ про звільнення суддів та розміщено список суддів, запрошених для участі у розгляді цього питання.
Оцінку правомірності процедури проведення позачергового пленарного засідання п'ятої сесії восьмого скликання надано у справі № 800/114/17 (постанова ВСУ від 26.09.2017 року).
До того ж, з наявної в матеріалах справи урядової телеграми, вбачається, що ВРУ повідомляла ОСОБА_5 про розгляд 29.09.2016 року ВР України подання ВРЮ про його звільнення з посади судді, про що на адресу ВАС України 27.09.2016 року керівником апарату ВРУ направлено урядову телеграму (арк. справи 65).
З огляду на викладене, 29.09.2016 року Головою Верховної ради України внесений на розгляд ВРУ проект Постанови № 3581-21 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги (арк. справи 67-68).
Позивач жодним чином не спростував неможливість прибути на засідання Ради, окрім того, що його ВРУ повинна була повідомити не менш, ніж на три дні до засідання. Причин поважності неявки до засідання та попередження про ці причини безпосередньо ВРУ, позивач суду не надав.
2.Щодо доводів про порушення порядку обговорення питання про звільнення.
Доводи позивача про порушення відповідачем вимог частини четвертої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України, якими передбачено, що обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції, підтверджуються витягом зі стенограми позачергового засідання від 29.09.2016, наявним в матеріалах справи (арк. справи 69-70), а також відеозаписом позачергового пленарного засідання ВРУ від 29.09.2016 року (ч. 3 10:29 мин.), з яких вбачається, що головуючий ВРУ оголосив, що розглядається проект постанови № 3581-21 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді ВАС України у зв'язку з порушенням присяги судді, та запросив голову ВРЮ ОСОБА_20 для доповіді обставин, що були підставою для внесення подання про звільнення.
Отже ВРУ дотриманий порядок обговорення питання про звільнення судді, встановлений Регламентом ВРУ (зокрема ч. 4 статті 216-1).
3. Щодо доводів про порушення Порядку голосування.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури голосування народними депутатами суд відхиляє з огляду на відсутність достатніх доказів, які у своїй сукупності дали б змогу суду дійти беззаперечного висновку про такі порушення, оскільки, дійсно, як вбачається з відеозапису позачергового пленарного засідання, що відбувалось 29.09.2016 року, на початку відкриття пленарного засідання зареєструвались 264 народні депутати, про що повідомлено головою ВРУ, проте, як вбачається з витягу зі стенограми позачергового пленарного засідання ВРУ від 29.09.2016 року та результатів поіменного голосування № 27 від 29.09.2016 року (арк. справи 69-70), а також відеозапису позачергового пленарного засідання ВРУ від 29.09.2016 року (ч. 3 31:58 мин.), за проект «Постанови про звільнення» проголосували: 231 народний депутат, утрималися - 2, проти - 2, не голосували - 43, всього присутні - 278 народні депутати (арк. справи 71-74).
З огляду на що Суд не приймає доводи представника позивача про те, що у засіданні прийняло участь 264 народних депутатів, а тому не могли бути присутні 278 народних депутати та проголосувати за постанову про звільнення.
Отже постанова про звільнення прийнята відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, як то передбачає Регламент ВРУ.
Крім того Суд звертає увагу, що прийняттю оскаржуваної позивачем постанови ВРУ від 29.09.2016 року передувало подання про звільнення судді від 1.08.2016 року, яке прийнято на підставі рішення ВРЮ від 14 липня 2016 року.
При винесенні рішення ВРЮ виходив з наданої під час перевірки ВАС України судом інформації, що суддя ОСОБА_5 з 9 грудня 2014 року не з'являється на робочому місці.
З метою з'ясування характеру причин невиконання суддею ОСОБА_5 обов'язку зі здійснення правосуддя були направлені запити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, який листом від 1 березня 2016 року повідомив, що громадянин України ОСОБА_5 виїхав з території України 26 листопада 2014 року через пункт пропуску рухомий комплекс №-200301, Каланчак. Відомості про подальше повернення ОСОБА_5 у відповіді відсутні.
На запит Вищої ради юстиції Департамент контррозвідки Служби безпеки України листом від 29 квітня 2016 року повідомив, що гр. ОСОБА_5 26 листопада 2014 року через КПВВ «Каланчак» виїхав до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та на територію, підконтрольну українській владі, до теперішнього часу не повернувся. ОСОБА_5 працевлаштувався до незаконних установ, створених Російською Федерацією на території Автономної Республіки Крим, та отримав такі посади: заступник декана Факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки суддів так званого Кримського філіалу Федерального державного бюджетного освітнього закладу вищої професійної освіти «Російський державний університет правосуддя»; кандидат від представників громадськості в кваліфікаційній колегії суддів Республіки Крим (рішення так званого Комітету Державної Ради Республіки Крим з питань законодавства, державного будівництва та місцевого самоврядування від 17 квітня 2015 року); член комісії з дотримання вимог службової поведінки федеральних цивільних службовців Арбітражного суду м. Севастополя та врегулювання конфлікту інтересів (наказ так званого Арбітражного суду м. Севастополя РФ від 5 липня 2015 року № 47). Таким чином, суддя ОСОБА_5 співпрацює з державними органами Російської Федерації, які незаконно діють на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим. На сайті так званого Кримського філіалу Федерального державного бюджетного освітнього закладу вищої професійної освіти «Російський державний університет правосуддя» розміщена інформація про те, що ОСОБА_5 понад рік працює старшим викладачем кафедри адміністративного та фінансового права зазначеної установи.
Відповідно до частини 8 статті 11 Федерального закону Російської Федерації «Про органи суддівського співтовариства в Російській Федерації» (мовою оригіналу: «Об органах судейського сообщества в Российской Федерации»), який був прийнятий Державною Думою 15 лютого 2002 року та схвалений Радою Федерації 27 лютого 2002 року (з подальшими змінами та доповненнями), представниками громадськості в кваліфікаційних колегіях суддів можуть бути громадяни Російської Федерації.
Також однією з вимог розгляду кандидатур в якості представників громадськості в кваліфікаційній колегії суддів є подання ними копії паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу громадянина Російської Федерації (пункт 3 глави 2 Положення про представників громадськості в кваліфікаційній колегії суддів Республіки Крим, затвердженого постановою так званої Державної Ради Республіки Крим від 20 березня 2015 року № 547-1/15).
За таких обставин ВРЮ дійшла висновку, що суддя ОСОБА_5 не виконує обов'язки судді свідомо, без будь-яких поважних причин, порушує вимоги процесуального законодавства, законодавства в сфері протидії корупції, трудову дисципліну, що свідчить про недотримання етичних принципів та правил поведінки; невиконання обов'язку зі здійснення правосуддя призвело до порушення прав учасників процесу на розгляд їхніх справ у розумні строки; суддя ОСОБА_5, набувши громадянства іноземної держави, входить до складу державних органів Російської Федерації, які незаконно діють на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим; такі дії судді ОСОБА_5 порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент звернення) порушенням суддею присяги визнавалося, в тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, а також порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у чинній редакції) подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесене, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Тому, ВРЮ встановлено, що допущені суддею ОСОБА_5 грубі порушення законодавства в сукупності свідчать про порушення засад і правил судочинства, його співпраця в державних органах іншої держави, порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, що є порушенням присяги, і як наслідок - підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади.
З приводу цього Суд зауважує, що частина шоста статті 126 Конституції України окремо визначає перелік підстав для звільнення судді з посади, до яких зокрема віднесено вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 ч.6 статті 126 Конституції України).
Водночас частина сьома статті 126 Конституції України визначає перелік підстав припинення повноважень судді, ними є: 1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
Слід зазначити, що з урахуванням частини шостої статті 126 Конституції України, звільнення судді з передбачених законом підстав, у свою чергу є підставою для припинення повноважень судді.
Законодавство про статус суддів передбачає, що суддя, який подав заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням, здійснює свої повноваження до прийняття/ухвалення рішення про його звільнення (частина четверта статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453).
Суд зазначає, що суддя повинен додержуватися присяги і зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики (частина четверта-п'ята статті 55 Закону № 2453).
Проте рішенням ВРЮ встановлені протилежні підставі вказаній нормі, якої не дотримався позивач, оскільки перебуваючи на посаді судді, не з'являючись тривалий час на роботі, не дочекавшись вирішення питання по поданій ним заяві про звільнення з посади судді у відставку, та працюючи в іншій державі і набувши в ній громадянство, відсутність факту перетину кордону на територію, підконтрольну українській владі, доводить фактичну неможливість особистого повідомлення Верховною Радою України позивача.
Отже позивач не навів достатніх доказів того, що постанова Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1620-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді ВАС України у зв'язку із порушенням присяги судді прийнята відповідачем з порушенням Регламенту Верховної Ради України.
Таким чином, зазначені вище обставини справи, свідчать про те, що приймаючи постанову на позачерговому пленарному засіданні парламенту про звільнення ОСОБА_5 з посади, яке було скликано на вимогу Президента України, Верховна рада України здійснювала свої повноваження відповідно до процедури, яка визначена Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, внаслідок їх необґрунтованості.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1620-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв'язку з порушенням присяги судді, - відмовити.
Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Рішення в повному обсязі складено 19.06.2018 року
Головуючий суддя Васильєва І.А.
Судді: Пасічник С.С.
Юрченко В.П.
Ханова Р.Ф.
Хохуляк В.В.