Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №810/2498/16
адміністративне провадження №К/9901/14497/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року (суддя Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року (судді Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - Прокуратура) до Погребської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Сільрада), третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
10 серпня 2016 року Прокуратура звернулася з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Сільради від 24 вересня 2015 року № 2235-49-VІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2016 року позовну заяву повернув позивачу у зв'язку з непідсудністю спору цьому адміністративному суду.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Прокуратура Київської області не погодилася із рішеннями суду першої та апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття позовної заяви. З посиланням на пункти 1, 2 статті 18, частину другу статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час звернення з позовом (далі - КАС), обґрунтовує свою позицію щодо того, що спірні правовідносини, в яких позивачем є посадова особа державного органу, зокрема прокурор, підсудні окружному адміністративному суду.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суд першої та апеляційної інстанцій слушно встановили фактичні обставини справи, нормативно-правове регулювання спірних відносин та дійшли обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам (пункт 1 частини першої статті 18 КАС).
Пунктом 1 частини другої цієї ж статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, адміністративна справа, відповідачем у якій є орган чи посадова (службова) особа місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій, підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.
За статтею 5 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідач у справі - Погребська сільська рада Броварського району Київської області, є органом місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, цей спір підсудний місцевому суду як адміністративному, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.
Покликання скаржника на те, що даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів, не ґрунтується на вимогах закону. Справді, за абзацом другим частини другої статті 60 КАС, посилання на який робиться в касаційній скарзі, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, наділений певними особливими процесуальними повноваженнями, як-от самостійно визначати в позовній заяві (поданні), в чому полягає порушення інтересів держави, має обґрунтувати необхідність їх захисту, а також зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду повинен зазначити про це в позовній заяві і в такому разі набути статусу позивача. Очевидно, що ці та інші положення статті 60 цього Кодексу регламентують окремішність процесуального становища прокурора як особи, яка бере участь у справі, але попри це не встановлюють жодних критеріїв чи умов, за яких участь прокурора у справі як позивача чи як органу, який звертається в інтересах держави, є чинником, що визначає предметну підсудність адміністративних справ, яка, як слушно зазначили суди попередніх інстанцій, встановлена правилами статті 18 КАС.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 цього Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
За наведених обставин колегія суддів визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу прокуратури Київської області слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу прокуратури Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко