Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №826/7250/14
адміністративне провадження №К/9901/6509/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БК Трансбудінвест» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 у справі № 826/7250/14 за позовом ТОВ «БК Трансбудінвест» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «БК Трансбудінвест» звернулось до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 № 0001762270, № 0001772220 та № 0001782220.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції ТОВ «БК Трансбудінвест» звернулося до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд України ухвалою від 03.03.2017 відкрив провадження за заявою ТОВ «БК Трансбудінвест» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 у справі № 826/7250/14.
У зв'язку з початком роботи Верховного Суду матеріали справи № 826/7250/14 передано до Верховного Суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 заяву ТОВ «БК Трансбудінвест» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 у справі № 826/7250/14 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.
Перевіривши наведені у заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ТОВ «БК Трансбудінвест» підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві у період з 30.11.2012 по 14.01.2013 проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 21.01.2013 № 215/22-20/36050234, відповідно до висновків якого позивачем:
- порушено пункт 185.1 статті 185, підпункт "ж" пункту 186.3, пункт 186.4 статті 186, пункт 198.6 статті 198, пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201, пункти 208.2, 208.3 статті 208 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 6843439,00 грн, чим порушено пункт 5.9 статті 5, підпункт 8.1.2 пункту 8.1, підпункт 8.2.2 пункту 8.2, підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункти 14.1.13, 14.1.120 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.2 статті 44, підпунктів 49.1, 49.2, 49.18 статті 49, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2, підпунктів 138.10.4, 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.11 пункту 139.1 статті 139, пункту 141.1 статті 141, підпункту 145.1.1 пункту 145.1 статті 145 ПК України.
На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 № 0001762270, № 0001772220, № 0001782220.
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ТОВ «БК Трансбудінвест» посилається на неоднакове застосування у подібних правовідносинах підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України та статті 86 КАС України. Просить прийняті у справі рішення судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач, серед іншого, зазначає, що ним разом з клопотанням від 03.07.2014 (а.с. 1-22 том 3) подано до окружного адміністративного суду міста Києва для доручення до матеріалів справи письмові докази, в тому числі накладні СМГС, які в розумінні статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон № 1955-IV) є єдиним міжнародним перевізним документом та дають підстави в силу вимог підпункту «а» 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, для застосування податкової пільги. Проте, суди, не зважаючи на наявність єдиного міжнародного перевізного документу - накладної СМГС, не надали належної оцінки цьому доказу, чим також порушили встановлений частиною четвертою статті 7 КАС України принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Також позивач вказує, що в порушення положень статті 86 КАС України суди не надали оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, а саме: накладній СМГС.
На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 ТОВ «БК Трансбудінвест» надало копії рішень Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 та 22.11.2016 (справи №№ К/800/61333/13, К/800/8287/16 відповідно), в яких, на думку заявника, суд правильно застосував зазначені норми права.
У справах рішення Вищого адміністративного суду України в яких надані на порівняння, підставою для збільшення грошового зобов'язання з ПДВ стали висновки контролюючого органу про те, що надання товариством послуг з міжнародних перевезень не підтверджені єдиним міжнародним перевізним документом.
В той же час, судами була надана оцінка приєднаній до матеріалів справи копії накладної СМГС, за наслідком якої суди дійшли висновку, що долучена до матеріалів справи накладна є міжнародним перевізним документом в розумінні підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, а тому позивач правомірно застосував 0% ставку оподаткування.
Натомість, у справі, рішення в якій переглядається, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивачем у ході перевірки не надано єдиного міжнародного перевізного документу та документів, які б засвідчували пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування, то у нього відсутнє право на податкову пільгу. При цьому, суди не надали оцінку долученим до матеріалів справи накладним СМГС, на які посилається ТОВ «БК «Трансбудінвест» та які містяться в матеріалах справи.
Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального та процесуального права, на які посилається заявник, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Статтею 9 Закону № 1955-IV передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Під єдиним міжнародним перевізним документом законодавець передбачає документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
В статті 9 Закону № 1955-IV наведено перелік таких документів, а саме: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Відповідно до підпункту «а» 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковується за нульовою ставкою.
При цьому, нульова ставка податку на додану вартість застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Судами встановлено, що ТОВ «БК Трансбудінвест» здійснювало діяльність із надання транспортно-експедиційних послуг резидентам та нерезидентам.
До перевірки позивачем надано господарські договори, укладені із замовниками, про організацію перевезень вантажів, за умовами яких позивач, як виконавець, зобов'язується за плату та в рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених договорами послуг, пов'язаних із організацією перевезень вантажів по території України, країн СНД та Балтії. Також, надано договори транспортного експедирування, предметом яких є послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
Разом з тим, судами досліджено, що позивачем у ході перевірки не надано єдиного міжнародного перевізного документу, а також документів, які б засвідчували пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування.
Факт ненадання позивачем під час податкової перевірки єдиного міжнародного перевізного документу став обставиною, на підставі якої суди дійшли висновку про відсутність у позивача права на податкову пільгу.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій з огляду на наступне.
Положення статей 11, 71, 86 КАС України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
У заяві про перегляд ТОВ «БК Трансбудінвест» вказує, що ним разом з клопотанням від 03.07.2014 подано до окружного адміністративного суду міста Києва для долучення до матеріалів справи письмові докази, в тому числі накладні СМГС.
Проте суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій не прийняли наведені документи до уваги, не надали їм належну правову оцінку та відхилили посилання позивача щодо правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість по залізничних тарифах при оформленні податкових накладних.
Зазначені вище прогалини щодо обсягу, змісту, необхідності та достатності доказів унеможливлюють формулювання правового висновку щодо правильності застосування норм матеріального права.
Верховний Суд, розглядаючи справу у межах наданих йому повноважень що стосуються розгляду заяви про перегляд судового рішення, позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини справи, досліджувати докази та оцінювати їх.
Недослідження судами зібраних у справі доказів, невстановлення всіх фактичних обставин у справі, які б свідчили про правомірність або протиправність дій позивача щодо формування податкових накладних та застосування нульової ставки оподаткування, є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і, відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент звернення), направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, виходячи з наведеного, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене та постановити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 235-242, 243, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України та підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), суд -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 у справі № 826/7250/14 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду