Справа №2-3454/08
12 вересня 2008 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Дурасової Ю.В.
при секретарі - Крутій Ю.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлової квартири дійсним, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товарна біржа „Новий Вік", суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлової квартири дійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товарна біржа „Новий Вік" і в обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що 10 грудня 1998 року, між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлової квартири. Відповідно до даного договору у власність до нього перейшла житлова квартира № 51 у будинку № 14, що розташована за адресою: вул. Співдружності в м. Кривому Розі.
Даний договір купівлі-продажу укладався та був зареєстрований на товарній біржі „Новий Вік" 10.12.1998 року за № 1-702, відповідно до існуючого на той час Закону України „Про товарну біржу".
При зверненні в червні 2008 року до Криворізького БТІ, йому повідомили, що в даний момент усі договори з нерухомістю, потребують обов'язкового нотаріального посвідчення.
При зверненні до нотаріусів, він дізнався, що відповідно до п. 32 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до п. 62 даної Інструкції, право власності на житлову квартиру може бути підтверджено нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу. Відповідно такої ж форми договору вимагає і діючий на даний момент Цивільний кодекс України.
У 1998 році ним та відповідачем, даний договір нотаріально посвідчено не було, оскільки вони скористалися діючим на той момент законодавством та уклали біржову угоду на товарній біржі „Новий Вік". В даний момент йому не відомо чи знаходиться товарна біржа за адресою вказаною в договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 даної статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Він та відповідач, в момент укладання договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх його суттєвих умов. Більш того, він сплатив на користь відповідача всю необхідну суму грошових коштів і з цього моменту вступив в повне володіння та користування придбаним майном і мешкає у квартирі до теперішнього часу.
Підтвердженням фактичного укладання договору 10.12.1998 року, є письмові докази: договір купівлі-продажу від 10.12.1998 року, зареєстрований на товарній біржі „Новий Вік" м. Дніпропетровська № 1-702. Крім того, договір купівлі-продажу було ним зареєстровано в Криворізькому БТІ, 04.01.1999 року та про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу під № 60, аркуш 51, запис 51. Таким чином, просить визнати договір купівлі-продажу житлової квартири, укладений 10.12.1998 року та зареєстрований на товарній біржі „Новий Вік" за № 1-702, між ним та ОСОБА_2, відповідно до якого в його власність перейшла житлова двокімнатна квартира № 51 у будинку № 14, що розташована за адресою: вул. Співдружності в м. Кривому Розі.
Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, підтвердивши доводи, викладені в позовній заяві, заявив клопотання про заочний розгляд справи.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом оголошення у пресі через газету «Вісті Придніпров'я», від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи, тому суд, на підставі ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи -у судове засідання не з'явився, на його адресу надсилалося повідомлення про час і місце розгляду справи, однак вказане повідомлення повернуто до суду без виконання про вручення.
Суд, оцінюючи відповідно до ст.212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.
У судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 1998 року, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до даного договору у власність до позивача
перейшла житлова квартира № 51 у будинку № 14, що розташована за адресою: вул. Співдружності в м. Кривому Розі.
Відповідно до Закону України „Про товарну біржу", даний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладався та був зареєстрований на товарній біржі „Новий Вік" 10.12.1998 року за № 1-702.
У червні 2008 року позивач звертався до Криворізького БТ1, однак йому було повідомлено, що на даний час усі договори з нерухомістю потребують обов'язкового нотаріального посвідчення.
Відповідно до п. 32 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до п. 62 даної Інструкції, право власності на житлову квартиру може бути підтверджено нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу. Відповідно такої ж форми договору вимагає і діючий на даний час Цивільний кодекс України.
У 1998 році позивачем та відповідачем, даний договір нотаріально посвідчено не було, оскільки сторони скористалися діючим на той час законодавством та уклали біржову угоду на товарній біржі „Новий Вік". Вказані обставини підтверджуються договором (а.с.5), довідкою (а.с.8), зведеним актом (а.с. 10), поверховим планом (а.с.11).
Суд вважає, що взаємовідносини між сторонами, регулюються вимогами ЦК України.
У судовому засіданні встановлено, що /покупцем/ - позивачем по справі і /продавцем/ - відповідачем по справі, договір купівлі-продажу квартири виконано, сторони за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 досягай згоди відносно істотних умов договору купівлі-продажу квартири, що підтверджується договором /а.с.5/, між сторонами відбулося повне виконання умов договору купівлі-продажу квартири.
Згідно ст. 220 ЦК України, маються підстави визнати договір, укладений між сторонами, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, так як маються письмові докази про виконання сторонами істотних умов договору, передбачених для договору купівлі-продажу, а також відбулося повне виконання договору.
Позивач обгрунтовано, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом свого особистого майнового права на визнання договору купівлі-продажу спірної квартири - дійсним.
Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -
Позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлової квартири дійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товарна біржа „Новий Вік" задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - двокімнатної квартири № 51 у будинку № 14, яка розташована за адресою: вулиця Співдружності в м. Кривому Розі, зареєстрований на Товарній біржі „Новий Вік" 10 грудня 1998 року за № 1-702 - дійсним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду в Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.