20 червня 2018 року справа №431/5812/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Блохін А.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 р. у справі № 431/5812/17 (головуючий І інстанції Озеров В.О.), яке складено в повному обсязі 12 березня 2018 року у м.Старобільськ, за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання незаконними та протиправними дії та рішення суб'єкта владних повноважень, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Старобільського районного суду Луганської області з позовом до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі-відповідач, апелянт) в якому просив суд визнати дії та рішення від 28.09.2017 року Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незаконними та протиправними, зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення на підставі наданих позивачем до відповідача документів, з моменту звернення до управління, стягнути на його користь відшкодування понесених судових витрати по справі.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він 19.09.2017 року звернувся з заявою до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 «Про пенсійне забезпечення», що здійснюється з дня подачі заяви, з усіма необхідними документами. До заяви в якості додатку ним були залучені наступні документи: копії особових карток; копії наказів про прийняття та звільнення з роботи; копії наказів про проведення та результати атестації робочих місць та професій; копія завіреної нотаріально трудової книжки; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія довідки ДТЕК «Ровенькиантрацит» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №б/н; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1583 від 15.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1612 від 10.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1579 від 15.03.2017року; копія довідки ПАТ«Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1580 від 15.03.2017; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1581 від 15.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1582 від 15.03.2017 р., та копія довідки ТОВ «Ремавтоматика» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 125 від 31.05.2017 р. 12.10.2017 року він отримав рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 вересня 2017 року (вих. № 7833/03 від 12.10.2017 року) про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає такі дії та рішення Управління неправомірними, протиправними та такими, що порушує його законне право на отримання пенсії, розмір якої забезпечується згідно чинного законодавства України. Дії управління він розцінює як грубе порушення Конституції України, ухвалених рішень Конституційного суду по суті цих питань, Законів України, ратифікованих Україною міжнародних актів, рішень Європейського Суду з прав людини та Європейської соціальної Хартії. На підтвердження його трудової діяльності ним були зібрані всі уточнюючі довідки, які були надані до Старобільського об'єднаного УПФУ Луганської області, та які не були взяті до уваги.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 року позов було задоволено:
- визнані незаконними та протиправними дії та рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28.09.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих позивачем до відповідача документів, з 19.09.2017 року.
Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відповідач безпідставно не врахував періоди роботи позивача в шахті, оскільки зазначені періоди роботи, підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що достовірність виданих копії довідок які складені підприємствами підтвердити неможливо, а тому загальний стаж позивача складає 21 рік 3 місяці 2 дні, що в свою чергу не відповідає вимогам п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 19.09.2017 року звернувся з заявою до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 «Про пенсійне забезпечення». До заяви в якості додатку ним були надані наступні документи: копії особових карток ; копії наказів про прийняття та звільнення з роботи; копії наказів про проведення та результати атестації робочих місць та професій; копія завіреної нотаріально трудової книжки; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія довідки ДТЕК «Ровенькиантрацит» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №б/н; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1583 від 15.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1612 від 10.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1579 від 15.03.2017р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1580 від 15.03.2017р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1581 від 15.03.2017 р.; копія довідки ПАТ «Краснодонвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1582 від 15.03.2017 р., та копія довідки ТОВ «Ремавтоматика» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 125 від 31.05.2017 р.
Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення та переведення з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Рішенням у формі листа Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 вересня 2017 року (вих. № 7833/03 від 12.10.2017 року) позивачу ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено (а.с.16-17).
Спірним питанням у справі є наявність (відсутність) підстав для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих позивачем до відповідача документів, з 19.09.2017 року.
Мотивуючи відмову у призначенні пенсії, пенсійний фонд зазначив, що копії пільгових довідок, які були надані для розгляду, видані підприємствами, які знаходяться на території яка не контролюється українською владою.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком. Так Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 " Прикінцеві та перехідні положення " Закону України " Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ", затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно розділу «Луганська область» вказаного Додатку, до Переліку включено м.Сорокине (Краснодон) Луганської області.
Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пактів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у т.ч. м. Сорокине (Краснодон) Луганської області.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів». Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &да) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&й ). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіка Молдова та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони (тобто є окупованою) (Mozer v . the Republic of Moldova and Russia 23022016 & 142).
Отже, оскільки право позивача, як право на пенсію грунтується на положеннях Закону України «Про пенсійне забезпечення». Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).
Оцінюючи ксерокопії наданих позивачем документів, виданих установами на тимчасово окупованій території України, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou V. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), згідно яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про неправомірність рішення відповідача який не прийняв до уваги довідки отримані з території не підконтрольної українській владі.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про наявність підстав для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих позивачем до відповідача документів, з 19.09.2017 року.
Однак суд першої інстанції не обґрунтував мотиви, на підставі яких дійшов такого висновку.
Так, суд першої інстанції не надав розрахунку стажу роботи у роках та місяцях та не навів обґрунтування його достатності для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому слід звернути увагу, що і Пенсійний фонд виходячи з того, що не прийняв до уваги довідки отримані з непідконтрольній території, не досліджував питання наявності трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Поняття дискреції міститься в пункті 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5. Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
В даному випадку відповідач не приймаючи до уваги копії довідок наданих позивачем діяв не у спосіб передбачений законом. При цьому суд першої інстанції не надав аналіз наявності необхідного трудового стажу для призначення пільгової пенсії та зобов'язав відповідача прийняти рішення про призначення пільгової пенсії.
Тобто суд першої інстанції перебрав на себе дискреційні функції пенсійного органу.
Згідно ч.1 ст.3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність обрання іншого способу захисту, який є можливим за встановлених обставин для відновлення порушеного права на призначення пільгової пенсії. А саме, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих позивачем до відповідача документів, з 19.09.2017 року, з прийняттям відповідного обґрунтованого рішення, з вирішенням всіх питань, які досліджуються при призначенні пенсії, з зазначенням чи перевірені та визначені всі критерії, необхідні для підтвердження набуття необхідного пільгового стажу для призначення пенсії.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження трудової діяльності позивачем були зібрані всі уточнюючі довідки, які були надані до Старобільського об'єднаного УПФУ Луганської області.
Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу пенсійний фонд не надав докази щодо своєї правомірності.
Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Позовні вимоги слід задовольнити та зобов'язати відповідача повторно розглянути питання призначення пенсії з урахуванням наданих довідок.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів присуджує позивачеві часткове відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, які підтверджені квитанцією про сплату судового збору на суму 640 грн. (а.с. 1), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 320 грн.
Керуючись ст.250, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.1, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст. 321, 322, ч.1 ст.325, ст.327, ч.5 ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 р. у справі № 431/5812/17 -задовольнити частково.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 р. у справі № 431/5812/17- змінити.
Абзац третій рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 р. у справі № 431/5812/17 викласти в наступній редакції: «Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 вересня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з прийняттям відповідного обґрунтованого рішення».
В решті рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 р. у справі № 431/5812/17 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 320 грн. (триста двадцять гривень).
Повне судове рішення складено та підписано 20 червня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
А.А.Блохін