Справа № 186/614/18
Номер провадження № 2/0186/230/18
19 червня 2018 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд, Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С.С.
при секретарі Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1. З 1999 року у його квартирі зареєстровані його син ОСОБА_3 та колишня дружина ОСОБА_2. У 2011 році вони виїхали до міста Санкт-Петербург, Росія, де мешкають на даний час. Повертатись в Україну відповідачі не збираються. Реєстрація відповідачів у спірній квартирі, створює йому перешкоди у праві вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нею. Він не має змоги продати її, подарувати чи зареєструвати інших осіб, без згоди відповідачів. Крім того, сплата комунальних платежів за відповідачів, ставить його у скрутне матеріальне становище.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4
У судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Офіційного веб-порталу «Судова влада України».
Згідно ст.280 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 150 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 листопада 1998 року, серії НОМЕР_1, посвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Мініною С.Я.
Відповідно до виписки з фінансово-особового рахунку, виданої ПП «Комунальщик-4» 03 квітня 2018 року, у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані: з 04 грудня 1998 року ОСОБА_1, як власник; з 27 травня 1999 року ОСОБА_2, як співмешканка власника; з 11 вересня 2001 року ОСОБА_3, як син власника.
Згідно актів №1842 від 20 жовтня 2017 року, №390 від 02 квітня 2018 року та №838 від 19 червня 2018 року, виданих Приватним підприємством «Комунальщик-4», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані але не проживають у АДРЕСА_5, більше шести років.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 21 жовтня 2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, останній надав згоду на поїздку до Російської Федерації, м. Санкт-Петербург, свого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у супроводі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у період з 22 жовтня 2011 року по 22 вересня 2012 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ст.ст. 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач по справі ОСОБА_2 є колишньою дружиною позивача (шлюб розірвано рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року) а відповідач ОСОБА_3 є сином позивача, зареєстровані у спірній квартирі, як члени сім'ї, не проживають у спірній квартирі більше шести років, не виявляють наміру та бажання вселитися у спірну квартиру, тому суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід позбавити права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст.41, 47 Конституції України, ст.150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку ст. Письменна, Васильківського району, Дніпропетровської області, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_4
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
СУДДЯ: С.С. Кривошея.