19 червня 2018 рокусправа № 804/756/18
Суддя І інстанції - Кучма К.С.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнов Д.В.
судді: Мельник В.В. Сафронова С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудмеханізація»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудмеханізація» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Житлобудмеханізація» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.09.2017 року за номерами 0000291225, 0000301225, 0000281225 Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «Житлобудмеханізація подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги того факту, що хоча законодавець і наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно зі статтею 126 ПК України у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п. 87.9 ст. 89 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Житлобудмеханізація» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання порушення терміну сплати (перерахування) орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
За результатами перевірки складено від 11.08.2017 року №8929/04-36-12-25/01238264, яким встановлено, що ТОВ «Житлобудмеханізація» порушено терміни сплати узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 14.09.2017 року за номерами 0000291225, 0000301225, 0000281225, якими визначено штраф у загальному розмірі 53 325,39 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.
У судовому процесі встановлено, що відповідач самостійно здійснював перерозподіл сплачених платежів зі сплати поточних податкових зобов'язань, що сплачував позивач в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше за податковою декларацією від 19.02.2016 року № 9020895475 незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Пунктом 286.2. ст.286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з п.287.3. ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Статтею 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 цієї статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до частини першої пункту 87.9 ст. 89 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до пункту 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.
Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючиий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 не містить. Розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється.
Отже, за встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, контролюючим органом було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудмеханізація» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 21 червня 2018 року.
Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова