19 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3111/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2018 року, головуючий суддя - Кріль М.Д., ухвалене у м. Червонограді, повний текст якого складено 13.03.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Міністерство оборони України, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив зобов'язати відповідача в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги та заяву з документами подану для призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2018 року №499; встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення, зобов'язавши відповідача в місячний термін надати до Червоноградського районного суду звіт про його виконання.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що внаслідок отриманої травми під час проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан, йому встановлено інвалідність третьої групи, а тому він звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, проте після розгляду поданої заяви Львівський обласний військовий комісаріат встановив, що підстав для подання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги в Департамент фінансів Міністерства оборони України немає, що, на думку позивача, суперечить вимогам підзаконних правових актів. Вважає такі дії неправомірними та зазначає, що відповідач не мав права приймати рішення по суті заяви, оскільки був лише зобов'язаний у 15-денний строк передати подані документи на розгляд постійної комісії Міністерства оборони України.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково; зобов'язано Львівський обласний військовий комісаріат (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) протягом 15 днів повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану ним для призначення одноразової допомоги та у межах цього строку подати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги; у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівський обласний військовий комісаріат оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 військовослужбовець, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності, повинен подати уповноваженому органу ряд документів, серед яких є документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. відповідач вказує, що такого документу позивачем не надано, а тому відсутні правові підстави для оформлення висновку, передбаченого пунктом 7 Порядку №499 та скерування його з поданими документами у 15-денний термін до Міністерства оборони України для прийняття рішення. Крім того, зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, а тому дія вищевзазначених нормативно-правових актів на позивача не поширюється, оскільки інвалідність йому була встановлена до 01.01.2014 року, тобто до затвердження Порядку №975 від 25.12.2013 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки Червоноградського МВК від 10.05.2016 року № 27 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в період з 03.11.1984 року по 13.12.1986 року, у тому числі з 07.01.1985 року по 13.12.1986 року брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан під час чого отримав інвалідність третьої групи, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №115935, довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №898563, витягом із протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв №2057 від 23.10.2012 року, висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1100/ж від 15.10.2012 року, посвідченням серії НОМЕР_2 , посвідченням серії НОМЕР_3 , де вказано, що позивач має статус інваліда третьої групи та пільги для ветеранів війни - інвалідів війни.
У 2016 році позивач звернувся до Львівського обласного військового комісаріату з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності третьої групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2016 року №5254 за результатом розгляду заяви позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги підстав для подання висновку до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідач не виявив.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що керівник уповноваженого органу державної влади зобов'язаний подати в 15-денний термін з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплатити одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 Порядку №499. При цьому, відповідач не наділений повноваженнями розглядати дану заяву по суті.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва передбачене статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини 2 статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-446а14 та 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, наведені норми частини 2 статті 16 Закону України №2011-ХІІ та пункту 3 Порядку пов'язують виплату одноразової грошової допомоги зі встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
Відповідно до пунктів 11 та 13 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії відповідних документів згідно закону, які, як видно з матеріалів справи, позивач надав відповідачу.
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Як встановлено судом, висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги Львівським обласним військовим комісаріатом не складався та розпорядникові бюджетних коштів не надавався.
Законодавством покладено обов'язок саме на Міністерство оборони України щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням останньому третьої групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а обов'язок відповідача - направити до Міністерства оборони України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2018 року у справі №459/1487/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складено 21.06.2018 року.