30 вересня 2008р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.,
При секретарі - Возіян Д.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної телерадіокомпанії (ООДТРК) про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Одеської обласної державної телерадіокомпанії на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20.02.08р., -
встановила:
06.07.07р. ОСОБА_1 звернулась з названим позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 1957 року працювала в організації відповідача на різних посадах, остання посада - режисер 1 катергоії редакції молодіжних, дитячих та музичних програм.
28.02.07р. вона дізналася про те, що переведена до редакції інформаційних та спортивних програм згідно наказу директора ООДТРК від 15.02.07р.
Наказом директора від 03.05.07р. вона звільнена за п.6 ст.36 КЗпП України, копію якого отримала 21.06.07р.
Позивачка вважала звільнення незаконним, оскільки 3.05.07р. вона була непрацездатна, мала листок непрацездатності в зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, а також тим, що їй запропонована посада, яка не відповідає її спеціальності та кваліфікації.
Незаконним звільненням їй заподіяна моральна шкода, компенсацію якої позивачка визначила в сумі 20000 грн.
ОСОБА_1 просила про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що посада режисера редакції молодіжних, дитячих та музичних програм виведена із штатного розпису, тобто ліквідована, позивачці запропонована посада оператора комп*ютерного набору редакції інформаційних та спортивних програм, від якої вона відмовилась. Звільнення проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20.02.08р. позов ОСОБА_1 задоволений частково: позивачка поновлена на посаді режисера редакції молодіжних, дитячих та музичних програм ООДТРК , на її користь з відповідача стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9054, 03 грн., а також компенсація моральної шкоди в сумі 3000 грн. В решті вимог відмовлено.
Головуючий 1 інстанції - Погрібний C.O. Справа № 22ц-2953/2008
Доповідач - Комаровська Н.В. Категорія-52
В апеляційній скарзі Одеська обласна державна телерадіокомпанія просить про скасування рішення, ухвалення нового рішення, мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи незаконним її звільнення, суд обґрунтовано виходив з вимог п. 6 ст.3 6 КЗпП України , пункта 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» ( з наступними змінами) та обставин, встановлених про розгляді справи, які свідчать про відсутність змін в організації виробництва та праці, які, на думку відповідача, потягли за собою відмову ОСОБА_1 від продовження роботи.
Крім того, судом безспірно встановленого позивачка звільнена в період непрацездатності 03.05.07р., що є порушенням адміністрацією Одеської обласної державної телерадіокомпанії частини 3 ст.40 КЗпП України, яка передбачає заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підстав задоволення позову ОСОБА_1 в частині незаконності звільнення та обов'язку відповідача сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд частково задовільнив позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди , стягнувши компенсацію в сумі 3000 грн., однак свій висновок щодо задоволення позову в цій частині не мотивував, не зазначивши в рішенні підстави для задоволення позову та зменшення суми компенсації моральної шкоди, не дотримавшись вимог п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в межах заявлених вимог, колегія суддів встановила, що в листопаді 2007р. ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимог і просила стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди в сумі 20.000 грн. (а.с. 128-129).
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, що підтверджується протоколами судового засіданні та журналом судового засідання ( а.с.137-143).
На думку колегії, позивачка довела те, що незаконне звільнення заподіяло їй моральну шкоду, оскільки призвело до моральних страждань, додаткових зусиль для організації свого життя.Позивачка, працюючи в організації відповідача з 1957 року, маючи численні заохочення, в травні 2007р. потрапила до лікарні та перебувала на старціонарному лікуванні.
При таких обставинах стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди в сумі 3000 грн. повинно розглядатись як поновлення її порушеннях прав, передбачених трудовим законодавством.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.308 ЦПК України, яка передбачає неможливість скасування правильного по суті та справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань, колегія суддів вважає, що рішення, яке оскаржується, не може бути скасовано за підставами п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, а підлягає залишенню без змін відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в судовому рішенні, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п. 1, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Одеської обласної державної телерадіокомпанії відхилити, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20 лютого 2008 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.