Справа № 2-92/2009р./
28 грудня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Ковальовій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2, ОСОБА_3,
3-я особа: Асоціація співвласників багатоквартирного будинку
«Гвардійська»
про зміну договору найму жилого приміщення, усунення перешкод в користуванні та вселення в квартиру,-
та за зустрічним позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_3
до ОСОБА_1
3-я особа: Асоціація співвласників багатоквартирного
будинку «Гвардійська»
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням ,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну договору найму жилого приміщення, усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення в квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Кіровської районної ради м. Макіївки від 13 серпня 1975 року на сім»ю з 4-х осіб. Зазначена квартира складається з трьох ізольованих кімнат площею: 18,40кв.м; 9,30кв.м; 11,80кв.м. Загальна площа квартири складає 67кв.м, житлова - 39,50кв.м. Наймачем даної квартири є ОСОБА_4. На теперішній час в квартирі значаться зареєстрованими: вона, як підопічна наймача, відповідачка ОСОБА_2, яка є дочкою наймача ОСОБА_4, та відповідач ОСОБА_3, який є онуком ОСОБА_4. 20 грудня 2007 року ОСОБА_4 померла. У неї з відповідачами склався такий порядок користуванням житлом: вона займає ізольовану кімнату площею 11,80кв.м, а відповідачі займають дві ізольованих кімнати площею 9,30кв.м та 18,40кв.м. Кухня, ванна кімната, туалетна кімната та коридор знаходяться в загальному користуванні. Після смерті ОСОБА_4 договір найму ними не був переоформлений. Разом з тим, після смерті ОСОБА_4 відносини між нею та відповідачами значно погіршилися та стали відбуватися сварки з приводу користування житлом в спірній квартирі, ініціаторами яких були відповідачі. В зв»язку з тим, що вона працює у м. Москві Російської Федерації, вона змушена час від часу виїздити з постійного міста проживання м. Макіївки, де відсутня по декілька місяців, але вона продовжує виконувати обов»язки члена сім»ї наймача, оплачувати квартплату та комунальні послуги. Під час її останньої відсутності в м. Макіївці, відповідачі без її згоди та відома змінили вхідні двері до квартири, в зв»язку з чим, повернувшись у червні 2008 року додому, ключами, які у неї є, вона не змогла відчинити вхідні двері та на дзвінок в квартиру, двері їй також ніхто не відчинив, а тому вона вимушена була піти з квартири. В подальшому, вона неодноразово приходила до квартири, але двері квартири їй ніхто не відчиняв. З вказаного періоду часу вона не має змоги користуватися житлом та своїми особистими речами, які залишилися в квартирі. Своїми діями відповідачі порушують її житлові права, а тому вона зверталася з відповідними заявами до АСББ «Гвардійська» та вимушена звернутися до суду, оскільки відповідно до ст. 104 ЖК України вправі вимагати виділення їй у користування окремої ізольованої кімнати та укладання з нею окремого договору найму на кімнату площею 11,80кв.м, так як вважає, що це не порушить житлових прав та інтересів відповідачів. Крім того, просить вселити її в спірну квартиру та зобов»язати відповідачів не чинити їй перешкоди в користуванні спірною квартирою.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Вселити її в квартиру № 4, розташовану в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки, зобов»язати відповідачів не чинити їй перешкоди в користуванні житлом, виділити їй в користування ізольовану кімнату розміром 11,80кв.м та змінити умови договору найму жилого приміщення, уклавши з нею окремий договір найма. Зустрічні позовні вимоги відповідачів про визнання її такою, що втратила право користування спірною квартирою не визнала і свої заперечення обґрунтовувала тим, що з однорічного віку вона проживала в сім»ї своєї тітки ОСОБА_4, оскільки її мати померла. В спірній квартирі вона постійно проживала на протязі 25 років. На теперішній час дійсно тимчасово є відсутньою в спірній квартирі, оскільки працює вахтовим методом у Російській Федерації м. Москва, але періодично вона приїздить до квартири, сплатила заборгованість по квартирний платі і ця квартира є її постійним місцем проживання. Іншого житла вона не має і в м. Москва проживає тимчасово. Інтересу до спірної квартири вона ніколи не втрачала. При житті ОСОБА_4, вона давала їй гроші для сплати комунальних послуг, а також брала участь в ремонтних роботах. Періодично один раз на три місяці вона поверталася в м. Макіївку і коли приїзжала з Москви проживала в спірній квартирі. Але відповідачі після смерті її тітки ОСОБА_4 стали чинити їй перешкоди в користуванні житлом, а в подальшому взагалі змінили вхідні двері і її до квартири не пускають, в зв»язку з чим вона вимушена була звернутися до суду. По досягненню повноліття, вона зверталася до виконкому з приводу отримання нею житла, як сироті, але їй відмовили в цьому і пояснили, що вона забезпечена житлом в квартирі своєї тітки. До 2007 року ніяких проблем щодо її користування житлом в спірній квартирі не виникало. В цій квартирі залишилися її особисті речі: одяг, взуття, посуд, книги, фотокартки.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічною позовною заявою про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в спірній квартирі, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачка по первісному позову ОСОБА_1 була зареєстрована в спірній квартирі у 1994 році по досягненню 16-річного віку та отримання паспорту як племінниця та підопічна ОСОБА_4, яка є матір»ю ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_3. Але, в березні 2002 року ОСОБА_1 забрала всі свої речі і виїхала зі спірної квартири в Росію, де і мешкає до теперішнього часу. Відповідачка не цікавиться спірною квартирою, не бере участі у проведені поточних ремонтів, ніяких витрат, пов»язаних з утриманням спірного житла вона не несе, не оплачує комунальні послуги. Ніяких особистих речей ОСОБА_1 в квартирі немає. Після смерті ОСОБА_4, яка померла 20 грудня 2007 року вони позбавлені можливості переоформити особовий рахунок, оскільки в квартирі є зареєстрованою ОСОБА_1, яка фактично в спірній квартирі не мешкає, не є членом їх родини і в добровільному порядку зніматися з реєстрації в спірній квартирі не бажає. Не мешкаючи в спірній квартирі з березня 2002 року, не використовуючи жиле приміщення за призначенням, не виконуючи обов»язки по оплаті комунальних послуг, ОСОБА_1 повинна бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі ст. 72 ЖК України, в зв»язку з чим вони вимушені звернутися до суду.
У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнали, а свої зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та суду пояснила , що дійсно, коли ОСОБА_1 було більше одного року, їх мати та бабуся ОСОБА_4 забрала її до себе і вони не заперечували проти її проживання в спірній квартирі до її повноліття. В подальшому вона повинна була отримати квартиру, але цього не зробила по невідомій їм причинам. З 2002 року ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживає, так як виїхала на заробітки до Москви і приїзжала дуже рідко. До 2002 року ОСОБА_1 займала в квартирі кімнату спальні разом з ОСОБА_4 Квартплату та комунальні послуги позивачка ОСОБА_1 не сплачує, участі в ремонтних роботах не бере. Приблизно через 2-3 місяці після смерті наймача квартири ОСОБА_4 вони дійсно змінили вхідні двері до квартири, оскільки старі прийшли у непридатність. Позивачці ОСОБА_1 вони про це не повідомляли і ключі не передавали, оскільки її не було в Україні, а як з нею зв»язатися вони не знали. У той період часу, коли ОСОБА_1 була підопічною ОСОБА_4 вони проживали спільно однією сім»єю, спілкувалися як родичі, квартирою користувалися спільно. В подальшому ОСОБА_1 вийшла заміж, а потім поїхали до Москви на заробітки, звідки приїзжала рідко. Після смерті ОСОБА_4 вона не є членом їх сім»ї. В проведенні ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_1 участі не брала, квартплату та комунальні послуги не сплачувала. На теперішній час з 2005 року мається заборгованість по сплаті комунальних послуг, яку частинами погашає ОСОБА_2
Представник 3-ої особи - комунального підприємства АСББ “Гвардійська”, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні пояснила, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 значаться зареєстрованими позивачка та відповідачі. АСББ «Гвардійська» був складений акт про те, що ОСОБА_1 в зазначеній квартирі не проживає, проте від неї надходили заяви в яких вона просить не виписувати її без її відома, оскільки вона працює в іншому місті і цих заявах мається резолюція голови АСББ «Гвардійська». З заявою виписати ОСОБА_1 ніхто не звертався. В подальшому представник 3-ї особи в судове засідання не з”явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням розглянути справу за відсутністю їх представника .
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника 3-ї особи, допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав .
З корешка ордеру № 18, виданого ОСОБА_4 Хоминічни 13.08.1975 року виконкомом Кіровської районної ради м. Макіївки, вбачається, що її сім”ї у складі 4-х осіб, було надано право на заняття 3-х кімнатної квартири № 4, розташованої в будинку № 4 по вул. Леніна - бульвар 8-го Вересня м. Макіївки(а.с.10).
Згідно копії поквартирної картки позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 значаться постійно зареєстрованими в квартирі № 4, розташованої в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки(а.с.127).
З інформації, наданої АСББ «Гвардійська» від 19.09.2008 року вбачається, що позивачка ОСОБА_5О.(Федорова) була внесена в особовий рахунок як підопічна наймача квартири ОСОБА_4 без вказівки строку. Зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 16 років - 21.01.1994 року(а.с.17 т.2).
Згідно копії особового рахунку № 3823 від 25.06.2008 року, виданого АСББ «Гвардійська», наймачем трьохкімнатної квартири № 4, розташованої в буд. № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки значиться ОСОБА_4, яка померла 20.12.2007 року. Позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 значаться зареєстрованими в зазначеній, як члени сім”ї померлого наймача ОСОБА_4, що також підтверджується довідкою АСМД «Гвардійська» від 25.06.2008 року. Крім того, зазначено, що після смерті наймача ОСОБА_4 особовий рахунок не був переоформлений(а.с.8,9)
Відповідно до вимог ст. 65 ЖК України наймач управі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним житлове приміщення свою дружину, дітей, батьків та інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселені між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди, про порядок користування жилим приміщенням.
Як встановлено в судовому засіданні малолітня на час вселення в квартиру позивачка ОСОБА_1 була вселена в спірну квартиру за усною згодою всіх проживаючих в ній осіб. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року з наступними змінами та доповнення, відсутність письмової згоди членів сім»ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
З свідоцтва про смерть серії І-НО № 251572 вбачається, що ОСОБА_4 Хоминічна померла 20.12.2007 року(а.с.19)
У відповідності зі ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім»ї і наймодавця, за винятком випадків передбачених діючим законодавством.
Згідно ст. 104 ЖК України, член сім»ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім»ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді окремого приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. У разі відмови членів сім»ї дати згоду на укладання окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладанні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
У відповідності з вимогами ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі, частина кімнати або кімната, зв»язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення( кухня, коридор, комора, тощо).
Згідно викопіровки з поверхового плану квартири № 4, розташованої в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки, загальна площа квартири складає 67,00кв.м, у тому числі житлова - 39,50кв.м. Всі кімнати в квартирі є ізольованими, що також не заперечувалася у судовому засіданні сторонами.
Згідно ч.3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно актів від 26 лютого 2007 року та від 16 серпня 2008 року, за заявою ОСОБА_2 була проведена перевірка паспортного режиму за адресою: АДРЕСА_3 та при бесіді з сусідами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначеній квартирі не проживає більш ніж 4-х років, виїхала на заробітки в Росію, її місто проживання невідомо(а.с.6,7 т.2).
З акту, складеного житловим органом АСББ “Гвардійська” від 20 серпня 2009 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 не проживає в квартирі № 4, розташованої в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки більш ніж 5-ти років, оскільки виїхала на заробітки в м. Москву. Раніше 26 лютого 2007 року, 16 серпня 2008 року також були складені акти про непроживання ОСОБА_1 за вище вказаною адресою. Разом з тим, в акті зазначено, що 21 березня 2008 року та 23 червня 2008 року ОСОБА_1 особисто залишила в АСББ Гвардійська заяви про те, що вона тимчасово проживає та працює в м. Москві(а.с.95).
Згідно заяв позивачки ОСОБА_1 від 21.03.2008 року, 23.06.2008 року, остання зверталася до голови АСББ «Гвардійська» з проханням без її відома та згоди не виписувати її зі спірної квартири та не видавати на неї документи, оскільки вона тимчасово не проживає в квартирі, так як працює в м. Москві. Періодично приїзджає в м. Макіївку, але не може попасти в квартиру, так як ОСОБА_2 її до квартири не пускає, замінила вхідні двері і замки, викинула всі її речі, в зв»язку з чим вона вимушена звернутися до суду. На заяві мається резолюція голови АСББ «Гвардійська» не виписувати позивачку і тримати це питання на контролі (а.с.93,94).
Згідно довідки № 88 від 16.07.2008 року ЗАТ «Бізнес-Потенціал» м. Москви, позивачка ОСОБА_1 працює на вказаному підприємстві вахтовим методом з 01 червня 2007 року(а.с.21 т.1).
З копій проїзних документів, наданих позивачкою ОСОБА_1 вбачається, що вона (а.с.18 т.1).
З квитанцій наданих позивачкою ОСОБА_1 вбачається, що нею 24.03.2008 року була проведена оплата заборгованості за техобслуговування будинку та утримання прибудинкової території на розрахунковий рахунок АСББ «Гвардійська» у загальній сумі 1251,32грн.(а.с.16-17; 117).
З довідки АСББ Гвардійська від 20.08.2009 року вбачається, що по квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_4 укладений договір на обслуговування № 1094 від 01.07.2007 року з ОСОБА_2, яка згідно договору регулярно сплачує членські внески і станом на 01.08.2009 року заборгованості не має (а.с.96).
З квитанцій наданих відповідачкою ОСОБА_2 вбачається, що нею у 2008 році були проведені оплати за техобслуговування будинку та комунальних послуг. Також надані квитанції по оплаті квартплати та комунальних послуг від імені наймача квартири ОСОБА_4, які були сплачені при її житті(а.с.19-47 т.2).
Відповідно до копії рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки від 5 лютого 2009 року , яке набрало законної сили 16 лютого 2009 року, були задоволені позовні вимоги КП «Макіївтепломережа» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь КП «Макіївтепломережа» заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 1 листопада 2005 року по 1 травня 2008 року у сумі 2460,92грн., а також судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи(а.с.97).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що позивачка ОСОБА_1 є її тіткою, з якою у неї добрі стосунки. Відповідачка ОСОБА_2 також є її тіткою, з якою вона не спілкується. Відповідач ОСОБА_3 є її двоюрідним братом, з яким вона підтримує нормальні стосунки. Їй відомо, що позивачка ОСОБА_1 приблизно 7 років тому виїхала працювати до м. Москви. Працюючи в Москві ОСОБА_1 коли приїзжала давала гроші ОСОБА_4 для проведення оплати квартплати та комунальних послуг, а остання ці гроші передавала ОСОБА_2, яка і проводила оплату по квитанціям від імені ОСОБА_4. Кожні три місяці ОСОБА_1 поверталася з Москви у м. Макіївку і проживала в спірній квартирі, у той період часу коли була жива ОСОБА_4. В подальшому після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 замінила вхідні двері до спірної квартири і не пускає в квартиру ОСОБА_1, яка вимушена у той період часу, коли вона повертається з Москви проживати у своїх родичів, так як в спірну квартиру потрапити вона не може, двері їй ніхто не відчиняє, ключів від нової двері у неї немає. В спірній квартирі залишилися особисті речі позивачки ОСОБА_1, її одяг, взуття, книги, телевізор, холодильник. В Москві ОСОБА_1 працює вахтовим методом. Вхідні двері до квартири були замінені одразу після смерті ОСОБА_4. Ремонтні роботи в квартирі проводилися років 30 тому. Але, в кімнаті ОСОБА_4 робила ремонт її мати за гроші, які їй давала ОСОБА_1, також був проведений ремонт і у залі.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є його двоюрідною сестрою, яка з однорічного віку виховувалася його матір»ю та проживала в їх сім»ї. Відповідачка ОСОБА_2 є його рідною сестрою, а відповідач ОСОБА_3 є його племінником. Приблизно 7 років тому позивачка ОСОБА_1 поїхала на заробітки до Москви, де і працює до теперішнього часу, але десь раз на три місяці вона повертається в м. Макіївку і коли була жива його мати, завжди проживала в спірній квартирі. Йому відомо, що на теперішній час його сестра ОСОБА_2 хоче виписати ОСОБА_1 з квартири, з чим він категорично не згодний, оскільки після смерті матері у 2007 році його сестра ОСОБА_2 замінила вхідні двері в спірній квартирі, в зв»язку з чим ОСОБА_1 не може потрапити в квартиру, двері їй ніхто не відчиняє, ключі не дає. При житті його матері ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_1 давала їй гроші для того, щоб вона проводила оплату комунальних послуг та квартплати, це йому відомо особисто зі слів його матері ОСОБА_4. Зараз коли ОСОБА_1 повертається з Москви, вона проживає у родичів та знайомих, оскільки вона не може потрапити у спірну квартиру. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 погасила заборгованість по квартплаті. При житті його матері ОСОБА_4 десь у 80-х роках проводилися ремонтні роботи в квартирі, а потім приблизно 4 роки тому в спальні, яку займала його мати були проведені ремонтні роботи, якими займалася його дружина зі своєю подругою.Більш ніякого ремонту в квартирі не робилося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що з померлою ОСОБА_4 у неї були добрі стосунки і вона часто приходила до неї в квартиру, оскільки остання хворіла. Позивачка ОСОБА_1 була присутня на похоронах ОСОБА_4, а потім поїхала, так як працює у Москві. Після поховання ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_2 замінила вхідні двері в квартирі., в зв»язку з чим ОСОБА_1 коли поверталася у м. Макіївку декілька разів проживала у неї, так як у неї не було житла, а до спірної квартири її не пускали. ОСОБА_1 при житті ОСОБА_4 завжди допомагала їй грошима, а також давала гроші на оплату комунальних послуг. Інколи вона на прохання ОСОБА_4 вносила оплату комунальних послуг від її імені, квитанції залишала в квартирі. До смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 вже декілька років працювала в Москві, але через кожні три місяця вона поверталася в м. Макіївку. В спальній кімнаті в квартирі, яку займала ОСОБА_4 і ОСОБА_1 переклеювали шпалери за кошти, які дала ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, у 1975 році вселилася в будинок № 4, розташований на кварталі Гвардійський м. Макіївки і проживає в ньому до теперішнього часу. ОСОБА_4 була її подругою і їй відомо, що ОСОБА_4 в малолітньому віці забрала до себе в сім»ю ОСОБА_1 і виховувала її . Потім ОСОБА_1 поїхала на заробітки до Москви і приїжала один раз на рік. Чи перевозила ОСОБА_1 з квартири свої речі, вона не бачила, але ніяких хороших речей в квартирі не було. В спірній квартирі ОСОБА_1 прописали, оскільки їй необхідно було отримати паспорт по досягненню 16 років. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 разом з сином замінила вхідні двері, замінили вікна. ОСОБА_1 не брала участі у проведені ремонтних робіт. Хто сплачує квартплату та комунальні послуги у спірній квартирі їй невідомо. Коли ОСОБА_1 приїжала з Москви вона появлялася в спірній квартирі, ОСОБА_4 добре до неї ставилася. Які стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їй невідомо.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з ОСОБА_1 він не спілкується, ніяких відносин не підтримує. З ОСОБА_2 у нього добрі стосунки, вона є його рідною сестрою. Спірна квартира була отримана його матір»ю ОСОБА_4 і коли мати ОСОБА_1 померла, їх мати ОСОБА_4 забрала ОСОБА_1 до себе в сім»ю під опіку і в зв»язку з цим вона була прописана в їх квартирі. Потім ОСОБА_1 вийшла заміж і виїхала в Москву, звідки приїжала дуже рідко. Раніше ремонтні роботи в спірній квартирі не проводилися. Зараз ремонт в спірній квартирі робить його сестра ОСОБА_2. Ніяких перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_2 ОСОБА_1 не чинила. Між ними виникали сварки з приводу оплати квартплати та комунальних послуг. Коли ОСОБА_1 поверталася з Москви, свої речі вона залишала в спірній квартирі, але фактично в ній не проживала, гроші на утримання квартири не давала. Вже років 7-8 ОСОБА_1 знаходиться у Москві. Йому вона не скаржилася на те, що її не пускають в квартиру. До смерті їх матері ОСОБА_4 ключі від спірної квартири були у всіх і всі мали доступ в квартиру. Йому відомо, що після смерті їх матері ОСОБА_1 проживала в готелі «Маяк», але він вважає, що вона не проживала в квартирі з власної ініціативи. Приїжала в м. Макіївку ОСОБА_1 десь через рік, півтора і спочатку між ними були добрі стосунки, але потім вони погіршилися. Він ніколи не чув від своєї матері, що ОСОБА_1 допомагає їй грошима і залишає гроші на оплату комунальних послуг. Після досягнення повноліття ОСОБА_1 виконком пропонував квартиру, але вона від неї відмовилася.
Згідно з вимогами ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім”ї були відсутні з поважних причинах понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем , а у разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім”ї понад шість місяців, лише у випадках спеціально передбачених діючим житловим законодавством України. Жиле приміщення зберігається за тимчасом відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців, зокрема у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами та характером роботи аба у зв»язку навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти, тощо), у тому числі за кордон,- протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
В судовому засіданні встановлений і підтверджений як поясненнями сторін, так і свідків той факт, що позивачка ОСОБА_1 постійно не проживає у спірній квартирі з 2002 року і причиною її відсутності з”явилася та обставина, що вона виїхала працювати у Російську Федерацію м. Москву, де працює вахтовим методом, що було підтверджено наданою нею довідкою з міста роботи. Але, кожні три місяці позивачка ОСОБА_1 поверталася у м. Макіївку і проживала в спірній квартирі, наймачем якої була ОСОБА_4. В подальшому після смерті ОСОБА_4 відповідачі у 2007 році замінили вхідні двері до квартири, ключі від якої позивачці ОСОБА_1 вони не передали і до квартири її не пускали, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні також не заперечували того факту, що після смерті ОСОБА_4 замінили вхідні двері квартири, ключі від якої позивачці не передавали, тобто в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2007 року позбавлена можливості користуватися спірною квартирою.
Разом з тим , в судовому засіданні встановлено, що на інше постійне місце проживання добровільно позивачка ОСОБА_1 не вибувала, а лише тимчасово проживає за іншим місцем проживання в м. Москві в зв»язку з тим, що працює вахтовим методом. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 не проживає в спірній квартирі з поважних причин, оскільки вважає за можливе визнати її роботу за межами України поважною причиною її не проживання в спірній квартирі. При цьому суд враховує роз»яснення, які містяться в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2. В зазначеному пункті постанови Пленуму Верховного Суду України надано роз»яснення щодо підстав визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням з причини вибуття у зв»язку з роботою на інше постійне місце проживання, тобто на підставах, передбачених ст. 107 ЖК України, а позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред»явлено позов про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставах, передбачених ст.71 ЖК України, тобто з інших підстав. Крім того, Позивачка ОСОБА_1 іншої житлової площі немає і продовжує відноситися до житлового приміщення у спірній квартирі , як до свого постійного міста проживання. Інтересу до спірної квартири позивачка ніколи не втрачала, у 2008 році погасила заборгованість по квартплаті, на підставі рішення суду з неї солідарно з відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнута заборгованість по оплаті послуг за відпущену теплову енергію, що підтверджено в судовому засіданні наданими письмовими доказами і судом розцінюється як її бажання зберегти за собою право на житло та повернутися до квартири для постійного проживання.
На підставі наведених та оцінених доказів, суд приходить до переконання, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням не підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення в спірну квартиру підлягають задоволенню, оскільки відповідачі, замінивши вхідні двері, від яких не має ключів у позивачки, фактично чинять їй перешкоди в користуванні житлом, а тому її позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира складається з трьох ізольованих кімнат. Однією з умов при яких припускається зміна договору найму є крім інших умов відповідність розміру жилої площі, що приходиться на долю наймача або члена його сім»ї, розміру жилого приміщення на яке укладається окремий договір найму. Розмір долі жилої площі, що приходиться на кожного члена сім»ї визначається шляхом поділу загальної жилої площі на кількість членів сім»ї, які постійно проживають в ній. Як зазначалося вище розмір загальної жилої площі в спірній квартирі складає 39,50кв.м, враховуючи, що в ній на теперішній час проживають три особи, розмір долі кожного з них складає 13,16кв.м, виходячи з такого розрахунку ( 39,50кв.м.- загальна жила площа : 3 особи, що мешкають в ній =13,16кв.м.. Норма середньої забезпеченості громадян жилою площею у Донецькій області складає 9кв.м., що встановлено розпорядженням представника Президента України від 20.01.1994 року № 27.
При вирішенні питання про можливість задоволення позовних вимог в частині зміни договору найму жилого приміщення, суд враховує сукупність всіх умов при яких припускається зміна договору, а саме те, що кімнати у спірній квартирі є ізольованими, у разі виділення позивачці ОСОБА_1 в користування кімнати площею 11,80кв.м її доля буде не значно меншою ніж тої, яка припадає на кожного мешканця в квартирі і цей розмір не є меншим встановленого рівня середньої забезпеченості на одну особу в Донецькій області. Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 не заперечує, щоб при виділені їй в користування ізольованої кімнати площею 11,80кв.м. її доля була меншою ніж 13,16кв.м. При цьому суд враховує роз»яснення, які містяться в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України № 2 від 12 квітня 1985 року, з наступними змінами та доповненнями, згідно до яких, відповідно до ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім»ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання однієї особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім»ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром, меншим за жилу площу, що припадає на нього.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 і в частині зміни договору найму жилого приміщення та виділити їй в користування ізольовану кімнату розміром 11,80кв.м., оскільки при цьому права відповідачів не будуть порушені. Разом з тим, вимоги щодо зобов»язання АСББ «Гвардійська»укласти з позивачкою окремий договір найму не можуть бути задоволенні судом, оскільки АСББ «Гвардійська» не є балансоутримувачем житлового будинку.
Керуючись ст.ст. 9, 64, 71,72,100,103,104,191 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2, ст. ст. 10,11,60,209,212,213-215,218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру № 4, розташовану в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки та зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди в користуванні жилим приміщенням.
Змінити договір найму жилого приміщення та виділити ОСОБА_1 в користування ізольовану кімнату площею 11,80кв.м в квартирі № 4, розташованій в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки. Подсібні та інші допоміжні приміщення залишити в загальному користуванні.
В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі № 4, розташованої в будинку № 4 на кварталі Гвардійський м. Макіївки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі .
Суддя Андрюшина Л.А.