Справа № 2а-3 / 2010 р.
13 січня 2010 року Олександрівський районний суд Донецької області в складі :
головуючого- судді Щербак Ю.В.,
при секретарі - Осадчій Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Олександрівка
справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації та Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення,
Позивач звернувся з позовом ,вказуючи,що він знаходиться на обліку в УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії,3 групи інвалідності.
Також на обліку в УПСЗН з 2002 року знаходиться його син ОСОБА_3.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,син має право на отримання щомісячної виплати на оздоровлення в розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Фактично йому в 2008 році було виплачено 16,5 грн. щомісячно.
Позивач вважає,що сину безпідставно виплати провадились у невідповідних розмірах,внаслідок чого у 2008 році залишилась недоплаченою сума 2997 грн.,яку він просить стягнути на свою користь з управління праці та соціального захисту населення, визнавши відмову у її виплаті неправомірною.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився,звернувшись з заявою про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився,надіславши письмове заперечення проти позову. Відповідач зазначив,що ОСОБА_1 дійсно як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії,інвалід 3 групи,з 2002 р. знаходиться на обліку та отримує в управлінні щомісячну допомогу на оздоровлення неповнолітнього сина..
В 2008 році управлінням була виплачена щомісячно компенсація дитині,батько якої належить до першої категорії постраждалих,в розмірі по 16,5 грн.
Виходячи з існуючих фінансових можливостей , розмір щомісячної допомоги на дитину встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 649 від 2 квітня 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виконувати Постанови КМУ відповідача зобов'язує ст. 62 та ст. 67 Закону України « Про статус та
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі викладеного відповідач просить відмовити в позові.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства у Донецькій області в судове засідання не з'явився. Звернувшись з письмовою заявою, представник просить відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення заборгованості з виплат на оздоровлення за рахунок казначейства,вказуючи,що ці виплати провадяться управлінням праці та соціального захисту населення відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм,пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20 вересня 2005 р. № 936.
Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів(ст..48 Бюджетного Кодексу України).
Розпорядником бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені здійснювати видатки з бюджету ( ст..2 п.36 Бюджетного Кодексу України).
Так, УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації щомісячно виділяються компенсаційні кошти для виплат громадянам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,надходять кошти для виплати заборгованості допомоги на оздоровлення минулих років,тому стягнення повинні провадитись з них.
В судовому засіданні встановлено наступне:
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілим дітям на кожну дитину шкільного віку,яка народилася після 26 квітня 1986 року від батька,який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2 гарантовані державою компенсації у вигляді 50 % мінімальної заробітної плати,незалежно від інших виплат.
ОСОБА_1 відноситься до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи про що йому 3 травня 1994 року видано посвідчення. Ця обставина сторонами визнана.
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області як дитина,яка народилася від батька -ОСОБА_1- учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р.,який на час настання вагітності матері дитини,належав до 1 категорії постраждалих.
Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 649 від 2 квітня 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплатило у 2008 р. щомісячну компенсацію ОСОБА_1 на оздоровлення дитини -ОСОБА_2 у розмірі по 16,5 грн. щомісячно.
Суд приймає до уваги,що сторони не заперечують право ОСОБА_2 на отримання допомоги на оздоровлення відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2008 році,за виключенням наявного спору з приводу розміру виплати.
Пункт 6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був змінений в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах,відповідно до мінімальної заробітної плати Законом України від 28 грудня 2007р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»,де зазначено, що виплати провадяться в порядку та розмірі, встановлених КМУ.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення вищезазначеного Закону щодо внесення змін до п.6 ч.1ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими , що не відповідають Конституції.
Згідно ст. ст.147 ,152 Конституції України,Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України. Закони,інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішень про їх неконституційність.
Таким чином, відмова управління праці у виплаті позивачу компенсації на дитину з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року необґрунтована та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 59 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, розмір мінімальної заробітної плати встановлений : з 1 квітня 2008 року-525 грн.,з 1 жовтня 2008 року-545 грн.,з 1 грудня 2008 року-605 грн.
Відповідно ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення готуються на підставі законів України. Таким чином,нормативно-правові акти повинні відповідати актам вищої юридичної сили.
Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України,органи державної влади, та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає п.6 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова КМУ № 836.
Відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області ,виплата спірної компенсації за 2008 рік відбулася 19 грудня 2008 року у сумі 198 грн.
Тому позов в частині визнання неправомірною відмову УПСЗН у виплаті позивачу щомісячної грошової компенсації в розмірі, передбаченому п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з травня 2008 року по грудень 2008 року підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, з урахуванням отриманих позивачем сум і розміру мінімальної заробітної плати, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 2028 грн.,виходячи з розрахунку:
з травня 2008 р. по жовтень 2008р.-(525:2)х5-82,5=1230 грн.
з жовтня 2008р. по грудень 2008р.-(545:2)х2-33=512 грн.
грудень 2008р.-(605:2)-16,5=286 грн.
Відповідно ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,фінансування витрат,пов'язаних з реалізацією цього Закону , здійснюється за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 159-163 КАС України,ст. 8 Конституції України, ст.ст. 30,63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
Задовольнити позов частково.
Визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової компенсації в розмірі ,передбаченому п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з травня 2008 року по грудень 2008 року неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1, який мешкає в с. Олександрівка Олександрівського району донецької області,вул. 9 Травня,38/2,заборгованість з виплати щомісячної грошової компенсації на неповнолітню дитину ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з травня по грудень 2008 року в сумі 2028(дві тисячі двадцять вісім) грн..
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 13 січня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 18 січня 2010 року.
Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Олександрівський районний суд Донецької області
протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга в тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя Ю.В.Щербак