18 червня 2018 року Справа № 804/2996/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ількова В.В. т
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів ф про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 квітня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", щодо не включення даних позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 101570,04 грн. з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з Договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, який належить позивачу - ОСОБА_2;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_2 на суму 101570,04 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що між ним та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір від 12.03.2016 р. №980-027-000003309, за умовами якого ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок НОМЕР_3. Позивачем були внесені на вказаний рахунок грошові кошти у сумі 101570,04 грн., ці кошти були перераховані банком на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр", відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".
19.05.2016 р. згідно з договором №980-027-000227772 від 25.04.2016 р. кошти у сумі 101570,04 грн., були зараховані на рахунок позивача від ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" в рахунок повернення позики, однак, отримати ці кошти позивач не може у зв'язку з тим, що відповідач дійшов висновків про нікчемність переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача. Таке рішення позивач вважає необґрунтованим, оскільки має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З цих же підстав позивач вказав, що протиправною є і бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_4 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок «Ощадний»)" від 12.03.2016 р. №980-027-000003309.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за позовом та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 05.06.2018 року.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що 25.04.2016р. ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір №980-027-000227772. Згідно цього договору позивачем було передано 100000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 101570,04 грн. на його банківський рахунок. Отже, позивачем було укладено договір позики з ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр», без участі банку, як повіреного, що підтверджується умовами зазначеного договору. По договору від 25.04.2016 №980-027-000227772 позивач не має права на відшкодування, оскільки зазначений договір був укладений з ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного.
Від третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, в яких зазначено таке. 22 грудня 2015 року постановою Правління Національного банку України №217/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів (п.3 постанови) та установлено обмеження у діяльності банку. У подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року. Також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в письмових поясненнях вказано, що відшкодування коштів вкладникам здійснюється на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду згідно Загального реєстру, затвердженого Фондом.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляд у адміністративної справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
18.06.2018 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи, в наданих до суду письмових поясненнях просив розглядати справу без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив такі обставини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4, на підставі договору укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" на її ім'я відкрито поточний особовий рахунок НОМЕР_4.
25. 04.2016 р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладений Договір №980-027-00022772, Тип договору: "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) відповідно до якого ОСОБА_2 передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 70000,00 грн. строком до 25.07.2016 р. під 32,3 відсотки річних з виплатою відсотків щомісячно.
19.05.2016 на користь ОСОБА_2 перераховано грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-027-00022772 від 25.04.2016" та в сумі 1570, 04 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-027-000227772 від 25.04.2016 р.".
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 № 991 відповідно, до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23.06.2016 р. до 22.07.2016 р. включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Юрія Петровича з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.
24.05.2016 р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №27/1 про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
01.06.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" видано накази № 42/2 та № 42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" пунктами 2 яких, застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у розмірі 1 298 015 973, 74 гривень.
08.07.2016 р. за результатами засідання Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" складено протокол, відповідно до якого вирішено, що згідно з висновками, які викладені в актах перевірки від 30.05.2016 р. № 1, від 03.06.2016 р. № 2, від 03.06.2016 р. №3, від 02.06.2016 р. №4, від 01.07.2016 р. № 8, від 06.07.2016 р. №10 встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 18.05.2016 р. № 1805, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги 19.05.2016 р. № 1, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги від 19.05.2016 р. № 2, укладений банком із ТОВ «КІЦ», та договір факторингу від 19.05.2016 р. № 1905, укладений банком із ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА», а також правочини (транзакції) по перерахуванню коштів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» 19.05.2016 р. на рахунки фізичних осіб мають ознаки нікчемності передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Реквізити ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»: код ЄДРПОУ 38619024, МФО 380935, місцезнаходження: пров. Рильський, буд. 10-12/3, м. Київ, 01001. Виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» розпочнуться 18 липня 2016 року. Інформацію про банки-агенти Фонду гарантування, через які здійснюватимуться виплати буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду гарантування - www.fg.gov.ua, на сайті ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - www.mbank.kiev.ua та відділеннях даного банку. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
13.07.2016 р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №2 щодо діяльності комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, яким продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними протягом процедури ліквідації на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ "Банк Михайлівський".
ОСОБА_2 зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з заявою щодо включення її до Переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом від 22.02.2018 р. № ЗГ1(К)/934 "Повідомлення про нікчемність правочинів" ОСОБА_2 повідомлено про те, що на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перекази коштів (трансакції) здійснені 19.05.2015 р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок, що належить ОСОБА_2 в сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 р.", в сумі 1570,04 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-027-000227772 від 25.04.2016 р.", є нікчемними.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 року.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача відносно невнесення інформації про нього до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача про визнання нікчемним правочину за договором банківського рахунку на суму, що знаходиться на рахунку № НОМЕР_2 та вважаючи, що його має бути включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Серед таких функцій є здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідних фінансових санкцій і накладення адміністративних штрафів.
Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 21-4846а15, враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
15.12.2017 набрала чинності нова редакції Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статі 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України
Отже, підвідомчі господарським судам саме спори з майновими вимогами саме до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
У свою чергу, з аналізу норм законодавства, яке регулює питання ліквідації боржників через їх неплатоспроможність, випливає, що в будь-якому разі учасником спору в процесі ліквідації певного суб'єкта є цей суб'єкт, тобто боржник.
Втім правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Такі правовідносини не породжують прав та обов'язків для банку, адже банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішує виключно Фонд.
Суд вважає, що спір щодо відшкодування вкладникам коштів за рахунок Фонду не є спором у процесі ліквідації банку, так як ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду.
Статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавець чітко виокремив такі самостійні функції Фонду, який здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом (пункт 4 частини другої статті 4); здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 згаданого Закону).
Отже, аналізуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі №826/4028/16.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 26 вказаного Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено перелік випадків за наявності яких Фонд не здійснює відшкодування коштів за вкладами.
Таким чином, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано статтями 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за № 1548/21860.
Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: формування протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню переліку рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", переліку рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане, переліку рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону (кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак); передача вказаних переліків рахунків уповноваженою особою Фонду до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до повідомлення про нікчемність правочину від 22.02.2018 № ЗГ1(К)/934, довідки про стан рахунку № НОМЕР_2 та наданих відповідачем суду заперечень інформацію про позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду на частину суми грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн., які перебували на його розрахунковому рахунку НОМЕР_3, у зв'язку із нікчемністю, на думку відповідача, переказів коштів, здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 на поточний рахунок позивача на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою, четвертою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору. При цьому обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним частині третій статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Перерахування коштів в сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 р." та в сумі 1570,04 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-027-000227772 від 25.04.2016 р." з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» та рахунок позивача було здійснено у зв'язку поверненням коштів та нарахованих на них відсотків переданих за договором «Суперкапітал» (новий) з виплатою процентів щомісячно від 25.04.2016 р. № 980-027-000227772 за якими позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 70000,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк а договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з пунктом 24.3 статті 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Таким чином, сторонами за договором від 24.05.2016 р. № 980-027-000227772 є позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» та відповідно особами на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків спрямований правочин щодо повернення коштів залучених за вказаним договором є виключно вказані особи, у той час, як Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", не був стороною договору, а виконував свої зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом, тобто виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно - інвестиційний центр" на рахунок позивача.
З огляду на зазначене операція з перерахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов'язок та право щодо перевірки яких на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті покладено на/надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для перевірки та визнання нікчемним вказаного правочину.
На підтвердження наявності ознак нікчемності операцій (трансакцій) з переказу коштів, здійснених 19.05.2016 р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідачем зазначено наступне.
18.05.2016 р. між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1805, згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами права вимоги за якими належать первісному кредитору.
Крім цього, між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було також укладено договір відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016 р., згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами, що за твердженням відповідача, відбулося в порушення постанови Правління Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою № 295/БТ від 27.04.2016 р. змінами.
На підставі викладеного, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнком Ю.П. винесено накази від 01.06.2016 р. № 42/1 та № 42/2 від 01.06.2016 р. «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними».
Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них та за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з юридичними особами, в той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», укладено договори, які предметно відносяться до договорів позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 р. та № 1 від 19.05.2016 р. та між ПАТ «Банк Михайлівський» не міг жодним чином вплинути на нікчемність оскаржуваних операцій.
Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на поточні рахунки позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено 19.05.2016 р., а тому зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ № 14/БТ від 23.05.2016 р. «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» перебували на поточних рахунках позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».
Оцінюючи позицію відповідача про те, що операції на банківському рахунку позивача, які мали місце в період з 19.05.2016 р., мають ознаки нікчемності суд зазначає, що відповідачем відбувається ототожнення понять банківської операції (трансакції) та правочину, що суперечить духу права цивільного.
Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання, що визначено постановою Правління Національного банку України №620 від 10.12.2004 року.
Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України відповідно до якого, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Таким чином відповідач мав спочатку встановити, щодо якого правочину виник сумнів, встановити ознаки нікчемного правочину при цьому оцінка банківських операції, що здійснені на виконання такого правочину не може впливати на права та обов'язки сторін правочину.
Відповідно до статті 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р., згідно пункту 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.
19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 р., яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Законодавчі положення, передбачають додаткові гарантії вкладникам; - до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Виключення з цього правила можуть мати місце у разі, якщо банком було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом.
Таким чином, надані позивачем кошти для ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр», через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом, який повернуто на її поточний рахунок із відсотками згідно укладеного договору.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про необхідність скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 101570,04 грн. з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з Договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, який належить позивачу - ОСОБА_2
Щодо тверджень Уповноваженої особи про те, що спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки вони здійснені в період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами, а тому з укладенням такого договору було завдано шкоди державі, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно невнесення інформації щодо позивача - як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_2 на суму 101570,04 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 0.10.2017 №К/800/33749/17 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 №825/504/17.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 щодо: визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", щодо не включення даних позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 101570,04 грн. з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з Договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, який належить позивачу - ОСОБА_2 та зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_2 на суму 101570,04 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги задоволення позовних вимог, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", щодо не включення даних позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 101570,04 грн. з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з Договором № 980-027-000227772 від 25.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, який належить позивачу - ОСОБА_2.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_2 на суму 101570,04 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (вул. Прорізна, 8 м.Київ, 01601) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча вісімдесят) грн. 60 копійок.
Позивач: ОСОБА_2 (49080, АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).
Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 38619024).
Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).
Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297, пп.15.5 пп.15 п.1 розділу VI КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя В.В Ільков