про відмову у відкритті провадження у справі
19 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1079/18
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до судді Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю., директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. про визнання нечинними та скасування рішень суду, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до судді Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю., директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. про визнання нечинними та скасування ухвали судді Апеляційного суду Волинської області від 27.03.2018 про повернення апеляційної скарги у справі №161/1692/18 та ухвали судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б. від 02.04.2018 про відмову у відкритті провадження у справі №161/1692/18, зобов'язати Луцький міський центр зайнятості призначити, виплатити та стягнути на користь позивача допомогу на випадок безробіття в розмірі 13 920 грн., стягнути з директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. на користь позивача кошти в розмірі 10 000 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі статтею 124 КАС України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. (стаття 129 Конституції України).
Згідно з висновком, наведеним у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади", судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у пункті 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати ухвалу судді Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю. від 27.04.2018 про повернення апеляційної скарги та ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б. від 02.04.2018 про відмову у відкритті провадження у справі №161/1692/18 за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського центру зайнятості про стягнення одноразової виплати по безробіттю та відшкодування моральної шкоди.
Оскільки даний спір виник у зв'язку з незгодою позивача з процесуальними рішеннями, прийнятими суддею Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю. та суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б. під час розгляду цивільної справи №161/1692/18 за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського центру зайнятості про стягнення одноразової виплати по безробіттю та відшкодування моральної шкоди, тому їх оскарження можливе лише в порядку перегляду судових рішень у цій справі, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Зокрема, ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.04.2018 року про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення, а ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27.04.2018 року про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів.
У зв'язку з чим, дані правовідносини не підпадають під юрисдикцію адміністративних судів.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Луцький міський центр зайнятості призначити, виплатити та стягнути на користь позивача допомогу на випадок безробіття в розмірі 13 920 грн., а також стягнути з директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. на користь позивача кошти в розмірі 10 000 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю.
В постанові Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2018 року, яка набрала законної сили, суд встановив, що вимоги позивача про зобов'язання Луцький міський центр зайнятості призначити, виплатити та стягнути на її користь допомогу на випадок безробіття в розмірі 13 920 грн., а також стягнути з директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. на користь позивача кошти в розмірі 10 000 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю, стосуються порушених цивільних прав ОСОБА_1, а тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
З урахуванням наведеного, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю., директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. про визнання нечинними та скасування рішень суду, зобов'язання вчинити дії, слід відмовити.
Згідно із частиною п'ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п'ятою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Апеляційного суду Волинської області Федонюк С.Ю., директора Луцького міського центру зайнятості Шишової О.А. про визнання нечинними та скасування рішень суду, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ю.Ю. Сорока