Справа № 727/3420/18
Провадження № 3/727/1540/18
19 червня 2018 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого інженером ТДВ Завод «Кварц», -
за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КпАП України.
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 29.03.2018 року о 17 годині 50 хвилин по вул.Л.Українки, 12 в м.Чернівці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння повік, рук, зіниці не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку в Чернівецькому ОНД в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що через вади зору повинен носити контактні лінзи, що й можливо зумовило підозру поліцейських з приводу того, що він перебуває в стані сп'яніння. Під час його перебування в ОНД, осіб, вказаних у протоколі свідками, йому не представили. При цьому, якийсь чоловік зайшов зсередини приміщення ОНД, на що він подумав, що це працівник ОНД. Ніяких прав цьому чоловіку не роз'яснювали. Другої особи в цивільному одязі він не бачив. Були лише поліцейські. Таким чином, стверджує, що свідків не було. При цьому, від самого освідчення на стан сп'яніння, по суті він не відмовлявся. Прав йому поліцейські не роз'яснювали. Ствердив, що причину зупинки транспортного засобу йому працівники поліції не пояснювали, постанови чи протоколи за порушення вимог ПДР України відносно нього не складали. Вважає, що його зупинили безпідставно і незаконно. Вказаних у протоколі свідків він не бачив, протокол про адміністративне правопорушення при ньому свідки не підписували.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, а тому справу щодо ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, виходячи з наступного.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу правопорушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №440036 від 29.03.2018 року, складеного інспектором роти №1 батальйону УПП в м.Чернівці ОСОБА_2, вбачається, що 29.03.2018 року о 17 годині 50 хвилин по вул.Л.Українки, 12 в м.Чернівці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння повік, рук, зіниці не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку в присутності двох свідків водій відмовився в Чернівецькому ОНД м.Чернівці, вул.Миколаївська, 30А (а.с.1).
Водночас, як встановлено судом та підтверджується поясненнями ОСОБА_1, а також наданим суду відеозаписом з бодікамер працівників поліції, доказів того, що ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, суду не надано. З наданого відеозапису не вбачається, що на місці події були присутні саме два свідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зокрема на записі видно лише одного чоловіка, якому жодні права не роз'яснювались, а також відсутні будь-які докази того, що саме вказані в протоколі особи підписували протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
При цьому, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення свідки відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання для підтвердження наявних у матеріалах справи власних письмових пояснень, а також для дачі пояснень суду не з'явились, будучи неодноразово належним чином повідомленими судом про їх виклик для допиту до суду.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Як наслідок, на переконання суду дані відображені працівниками УПП про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП є сумнівними з огляду на вищезазначені підстави, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
При цьому суд виходить також з вимог ст.62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, зазначені обставини спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків.
На підставі викладеного та дослідивши наявні докази в даній адміністративній справі в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, а тому справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 221, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернівецької області, через Шевченківський районний суд міста Чернівці, протягом десяти днів з дня винесення постанови.