Єдиний унікальний номер 341/841/18
Номер провадження 6/341/26/18
14 червня 2018 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді -Юсип І.М.
секретаря -Король І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галич подання Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-
встановив :
Начальник Галицького РВ ДВС з старшим державним виконавцем звернулися до суду з подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, в якому посилання на те, що на виконанні Галицького районного відділу ДВС знаходиться виконавче провадження № 51707887 від 26.05.2016р. по виконанню виконавчого напису № 441604 від 26.05.2016 року виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 46 014,19 грн. з ОСОБА_1, за боргом в Кредитному договорі укладеному між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.03.2004р.
14.07.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено боржнику. Однак на сьогоднішній день виконавчий напис не виконаний. Згідно довідки Комарівської сільської ради ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, однак перевірити його майновий стан виявилось неможливим, оскільки двері будинку були зачинені, про що складений акт.
Виконавцем були зроблені запити на встановлення рухомого та нерухомого майна боржника, однак майна за ОСОБА_1 не зареєстровано, номерів рахунків відкритих та джерел доходів у нього також відсутні, транспортних засобів також немає, не працевлаштований. Інформації про отримання ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження немає.
У відповідності до законодавства та при наявності в особи невиконаних зобов'язань, чи ухилення від їх виконання, покладених на нього рішенням, є підставою для звернення до суду для встановлення обмеження її у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань або погашення заборгованості, а тому відділ державної виконавчої служби звернувся з поданням до суду про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
В судове засідання старший державний виконавець Бабій В.М. не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд подання в установленому законом порядку, заяву про розгляд подання у його відсутності до суду не скерував.
Боржник та стягувач також були повідомлені про розгляд подання Галицького РВ ДВС про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, про що свідчать повідомлення та поштове повідомлення про вручення боржнику повідомлення про розгляд подання, однак заяви щодо розгляду подання не було подано.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Судом встановлено, що в провадженні Галицького РВ ДВС Головного ТУЮ у Івано-Франківській області на виконанні знаходиться виконавче провадження № 51707887 від 14.07.2016р. по виконанню виконавчого напису № 441604 від 26.05.2016 року виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 46 014,19 грн. з ОСОБА_1, за боргом в Кредитному договорі укладеному між ним та ПАТ КБ 'Приватбанк' від 24.03.2004р. (а.с.4-5).
Статтею 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, право кожного, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Статтею ст. 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Нормами статті 6 Закону України 'Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а у громадянина України,який має паспорт, паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, якщо, зокрема:
-діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
-він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Таким чином, Законом України 'Про порядок виїзду з України і в'їзду в Українугромадян України' визначено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон та способи здійснення таких обмежень, а саме - шляхом відмови у видачі паспорта або шляхом затримання чи вилучення паспорта.
Використавши надані законом повноваження ст. державний виконавець ВДВС Галицького районного управління юстиції звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, як боржника, мотивуючи тим, що у нього є невиконані зобов'язання по виконанню виконавчого напису щодо погашення боргу за кредитним договором.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із змісту подання, що підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України є відсутність в останнього майна, що унеможливлює виконання рішення суду.
На підтвердження невиконання боржником своїх зобов'язань, виконавчою службою представлено копію виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, постанови про відкриття виконавчого провадження та запити у відповідні служби щодо наявності майна у боржника. З відповідей яких вбачається про відсутність такого в останнього ( а.с.6-8). Даних, про те, що державним виконавцем вчинялись інші дії, щодо повідомлення боржника про наявність невиконаних зобов'язань за виконавчим написом суду не надано.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього.
Також даних, про те, що ОСОБА_1 особисто повідомлявся про наявність боргових зобов'язань державним виконавцем не надано.
Відсутні також у поданні будь-які посилання, доводи і обґрунтування того, що ОСОБА_1, як боржник ухилявся чи ухиляється від виконання зобов'язань, від участі у виконавчих проваджень, зокрема, вчиняє перешкоди в описі майна та його оцінці з метою наступної реалізації, а лише робиться покликання на сам факт наявності у нього невиконаного зобов'язання, покладеного на нього приватним нотаріусом, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що боржник має намір та може ухилитися від виконання рішення шляхом виїзду за межі України.
Таким чином, відсутні докази які б свідчили, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання виконавчого напису приватного нотаріуса.
Закон, який безпосередньо регулює порядок в'їзду в Україну і виїзду за кордон, такої підстави для тимчасової заборони, як наприклад особа є боржником, у виконавчому проваджені чи невиконання судового рішення, чи до виконання зобов'язань не містить.
Закон чітко вказує на те, що для можливості встановлення заборони повинен мати місце факт ухилення від виконання, а не неможливість виконати рішення з інших причин (наприклад відсутність коштів або майна).
Сама по собі вказівка у поданні на ухилення боржника від виконання зобов'язань за виконавчим написом за відсутності відповідних доказів не свідчить про таке, а на час розгляду подання судом відповідні докази, в т.ч., про фіксацію фактів перешкоджання боржником державним виконавцям у виконанні їх обов'язків, не були надані.
На підставі ст. 33 Конституції України та керуючись ст. 4, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258, 260-261, 353, 431, 441 ЦПК України, Законом України 'Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України', суд, -
постановив :
В поданні Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області.
Суддя:ОСОБА_4