ун. № 759/12804/17
пр. № 2/759/2011/18
19 червня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Чернишук К.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про припинення іпотеки,
У серпні 2017 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати припиненим договір іпотеки №3830 від 17.11.2006 укладений між ОСОБА_2 і Банк 2Біг Енергія" на підставі якого було передано в іпотеку квартиру за адресою АДРЕСА_1; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис від 17.11.2006 за №4073769 про накладення заборони на нерухоме майно та вилучити з Державного реєстру іпотек запис від 07.12.2009 за №4073875 про обтяження майна іпотекою, посилаючись на ті підстави, що 20.07.2017 зобов'язання щодо оплати позивачу боргу за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 було припинене шляхом прощення боргу в порядку ст. 605 ЦК України, про що ОСОБА_3 було направлене відповідне повідомлення.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач неодноразово у судові засідання не з'являвся (а.с. 52, 58). Явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомлено.
Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11.04.2011 у справі «Жук проти України», яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, показів свідків, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 17.11.2006 між ВАТ "Біг Енергія" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за №11/08-11-2006 за яким ВАТ "Біг Енергія" надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 50000 долларів США 00 центів з терміном повернення кредиту 17.11.2008 (а.с. 4-9).
На забезпечення своєчасного та повного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору за №11/08-11-2006 від 17.11.2006 між ВАТ "Біг Енергія" та ОСОБА_4, ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №3830 від 17.11.2006, за яким останні передали в іпотеку ВАТ "Біг Енергія" належну їм в рівних частках квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10).
27.12.2013 між ВАТ "Біг Енергія" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги №3-233 за яким до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 (а.с. 16-19).
26.03.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та ТОВ "Грифон Капітал" було укладено договір про відступлення права вимоги за №127/ФК-15, за яким до ТОВ "Грифон Капітал" перейшло право вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 (а.с. 24-28).
18.11.2016 між ТОВ "Грифон Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" було укладено договір про відступлення права вимоги за №18-11/16 за яким ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" перейшло право вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 (а.с. 34-36).
12.12.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" та ТОВ "Ум Факторинг" було укладено договір про відступлення права вимоги за №12-12/16 за яким ТОВ "Ум Факторинг" перейшло право вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 (а.с. 38-39).
20.07.2017 між ТОВ "Ум Факторинг" та ОСОБА_2, тобто позивачем по справі було укладено договір цесії права вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 (а.с. 42).
20.07.2017 зобов'язання щодо оплати позивачу боргу за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 було припинене шляхом прощення боргу в порядку ст. 605 ЦК України, про що ОСОБА_3 було направлене відповідне повідомлення (а.с. 43).
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі кредитного договору про відкриття кредитної лінії.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Національний банк України, Національний банк виконує функції в тому числі банківського регулювання (одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства) та банківського нагляду (система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку) та встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності захисту інформації, коштів та майна.
Згідно ст. 56 Закону України Про Національний банк України, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно - правові акти Національного банку піддягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 59 Закону України Про Національний банк України, Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок Доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2017 зобов'язання щодо оплати позивачу боргу за кредитним договором №11/08-11-2006 від 17.11.2006 було припинене шляхом прощення боргу в порядку ст. 605 ЦК України.
Суд зазначає, що у Цивільному кодексі України є вичерпний перелік підстав припинення зобов'язання, серед яких прощення боргу, передбачений відповідно до ст. 605 ЦК України не згадується. Така ж позиція міститься в постанові ВГС України від 16.09.16 у справі №910/32912/15.
Крім того, відповідно до ст. 605 ЦК України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення) кредитором боржника від обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Прощення боргу є одностороннім правочином, що не звільняє кредитора юридичну особу, що вчинила такий правочин, від обов'язку оформити документ бухгалтерського обліку, в якому відображено зміст зобов'язання, що припиняється прощенням боргу, а будь якого кредитора від обов'язку в суді доказувати відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не оформляла жодних документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про вчинення нею одностороннього правочину про прощення боргу, що могло б припинити кредитні зобов'язання боржника.
Відтак, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі суд врахував вичерпний перелік встановлених законом підстав припинення зобов'язань, зі списанням сам борг не погашається, а зобов'язання боржника залишаються невиконаними, а тому твердження позивача стосовно припинення зобов'язань позичальника у зв'язку із спрощенням боргу є передчасним.
Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 605, 629, 1049, 1054 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353 ЦПК України, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про припинення іпотеки відмовити.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 19.06.2018.