Справа № 357/6191/18
1-кс/357/2286/18
06 червня 2018 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12018110030002629, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,-
06.06.2018 р. до Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання ствршого слідчого Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12018110030002629, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, мотивоване наступним.
Старший слідчий Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду з названим клопотанням, просить накласти арешт на вилучене 05.06.2018 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на майно - медичний шприц, в якому знаходилася рідина коричневого кольору, ззовні схожа на наркотичний засіб - опій ацетильований, які поміщено в пакет експертної служби, так як винайдені речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, можуть бути предметом злочину, речовими доказами, а тому наявна необхідність у застосуванні до вилученого майна такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
Володілець вилучених речей та речовини ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про час і місце розгляду клопотання, надав письмову заяву, в якій просить розглянути клопотання в його відсутність, не заперечує щодо накладення арешту на вилучене у нього майно, його відсутність не являється перешкодою для розгляду клопотання згідно ст. 172 ч.1 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, врховуючи заяву та доводи слідчого на які остання посилається в клопотанні, яка просила задовольнити клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2018 о 13 год. 12 хв., до чергової частини Білоцерківського ВП надійшло повідомлення від о/у Білоцерківського ВП ОСОБА_6 про те, що 05.06.2018, близько 13 год. 10 хв. по вул. Героїв Крут, 34 м. Біла Церква ним був зупинений за підозрою у зберіганні наркотичних речовин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож: АДРЕСА_1 , який повідомив, що зберігає при собі наркотичний засіб - опій ацетильований.
На підставі ст. 208 КПК України 05.06.2018 року був затриманий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та в ході особистого обшуку речей останнього, в його сумці було виявлено медичний шприц, в якому знаходилася рідина коричневого кольору, ззовні схожа на наркотичний засіб - опій ацетильований.
Виходячи з того, що під час затримання та обшуку 05.06.2018 року вилучено медичний шприц, який заповнений рідиною коричневого кольору ззовні схожа на наркотичний засіб - опій ацетильований, а також те, що є достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у незаконному зберіганні наркотичних засобів, у провадженні є необхідність накладення арешту на вилучене майно.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього кодексу.
Згідно ст.167 КПК України - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п.4 ч.2 ст. 167 КПК України - тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вище описаного майна є визнання його речовими доказами та проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення може здійснюватися також під час обшуку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Відповідно до ч. 3 даної статті арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч.1,2 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у звязку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, суд приходить до висновку, що слідчий надав суду достатньо доказів того, що незастосування арешту до майна може призвести до його зникнення та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167-168, 170-173 КПК України, суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 05.06.2018 року під час особистого обшуку речей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , майно - медичний шприц, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, ззовні схожа на наркотичний засіб - опій ацетильований, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження.
Арештом визначити заборону зберігання, користування, розпорядження зазначеним майном їх власника та інших осіб.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити зберігання та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1