18.06.2018
Справа № 635/686/18
Провадження 2/635/1322/2018
18 червня 2018 Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 липня 2013 року у Виконавчому комітеті Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 28.
ОСОБА_3 вимоги мотивуючи тим, що сторони від вказаного шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. чоловік не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, взаємоповагу один до одного та виховання доньки. Навпаки його ставлення до сім'ї привели до розладу і фактичного припинення шлюбних відносин. Особливо його поведінка стала вкрай непристойною останні кілька років. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, систематично влаштовує сварки, навіть застосовує до неї фізичну силу, проявляє неповагу до сім'ї і дитини.
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальна справа № 635/1325/17 по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. У даній справі потерпілими є позивач та її батька - ОСОБА_5.
На момент звернення до суду з зазначеним позовом ведення між позивачем та відповідачем спільного господарства припинено. Позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення з відповідачем.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 березня 2018 позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження по справі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 підготовче провадження у вказаній цивільній справі закрито та справи призначена до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та зазначає, що сімейно - шлюбні відносини з відповідачем були припиненні з 20 липня 2017, після розірвання шлюбу місця проживання дитини залишити разом з нею, відновити дошлюбне прізвище «Кривоконенко». Судові витрати по справі покласти на відповідача та не заперечує проти ухвалення рішення в заочному порядку.
Відповідач повторно не з'явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, причини не явки суду не повідомив. Відзив не надав. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який наленжо повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 20 липня 2013 року у Виконавчому комітеті Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 28, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії І-ВЛ № 208759 від 20липня 2013.
В зв'язку з реєстрацією шлюбу дошлюбне прізвище позивача «Кривоконенко» змінено на «Бубирь».
Від даного шлюбу подружжя має малолітньою доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження , виданого Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області 26 листопада 2013 року. Дитна після розірвання шлюбу залишаться проживати з матір'ю - ОСОБА_1.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності із ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім'я існує формально, сімейно - шлюбні відносини припинені з 20 липня 2017, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, таким чином прохання позивача про те, щоб після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище «Кривоконенко» є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 Віталіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 20 липня 2013 року у Виконавчому комітеті Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 28- розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - «Кривоконенко».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 ( вісімдесят) копійок.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МТ № 293818, виданий 11 вересня 2013 року Харківським РВ ГУДМСУ в Харківській області, зареєстроване у встановленому законом місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 29.
Суддя - Я.А. Шинкарчук