(ЗАОЧНЕ)
Справа № 2-4000/08 2008 рік
22 грудня 2008 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді - Декаленко B.C.
при секретарі - Хіміч А.В.
з участю прокурора - Гаврилова О.С
представника служби у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації - Теренчук А.П.
представника позивачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру коштів на утримання дитини (аліменти), третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, суд,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру коштів на утримання дитини (аліменти), третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, мотивуючи свої вимоги тим, що з липня 1991 року по 1997 р. перебувала у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка перебуває на її утриманні. Зазначає, що неодноразові її прохання про спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не були підтримані відповідачем, він відмовлявся від зустрічей з дитиною, порадивши знайти іншого батька, так як у нього з'явилася інша сім'я. Після розірвання шлюбу (більше 10 років), відповідач жодного разу не телефонував доньці та не відвідував її, не цікавився її життям, здоров'ям та навчанням, не поздоровляв з Днем народження. Не надаючи матеріальної допомоги на сім'ю та утримання доньки, неодноразово перешкоджав її відпочинку, не даючи дозвіл на виїзд дитини за кордон. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя та не допомагає матеріально. Крім того зазначає, що з грудня 1998 р відповідач не надавав матеріальної допомоги на сім'ю та утримання дитини не зважаючи на те, що було рішення Мінського районного суду № 1064/9 від 10.12.1997 р. про стягнення аліментів. За цим рішенням на протязі 9 місяців надходили кошти (загальна сума - 404,37 грн.), а з серпня 1998 р. по сьогоднішній день (10 років поспіль) відповідач ухиляється від сплати аліментів. Вважає, що коли відповідач не сплачує протягом 10 років коштів на утримання дитини, приховує своє місце роботи та дохід який він отримує, є доцільним визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі і просить стягнути із відповідача кошти на утримання доньки (аліменти) в розмірі 210 грн. 30 коп. на місяць. У зв'язку з вищевикладеним вимушена звернутися до суду з позовною заявою.
В судовому засіданні позивачка підтримує вимоги з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить позбавити відповідача батьківських прав та збільшити розмір коштів на утримання дитини.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримує позовну заяву, просить задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечує проти позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки останній не займається вихованням дитини, матеріально не утримує, не проживає в сім'ї, просить в цій частині вимоги задовольнити в частині збільшення розміру аліментів просить вирішити на розгляд суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином, через повідомлення в пресі, причин неявки суду не відомі, будь-яких заперечень суду по позову відповідачем не надано, не надано також і доказів
поважності відсутності в попередніх судових засіданнях, в зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутність відповідача відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника третьої особи, думку прокурора, який підтримує позовну заяву, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з липня 1991 року по 1997 рік.
Згідно наданого суду Свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.11), шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано 17.07.1997 року, актовий запис № 806 ВРАГС Мінського району м. Києва.
Від шлюбу сторони мають доньку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с. 10).
Судом встановлено, що сторони проживають окремо, матеріальної допомоги на утримання доньки відповідач належним чином не надає, ухиляється від виховання дитини, не цікавиться її життям, не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків, не відвідує доньку, не цікавиться її станом здоров'я.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як вбачається з Висновку служби у справах неповнолітніх Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.08.2008 року за № 1338 (а.с. 24), що Служба у справах неповнолітніх, як орган опіки та піклування, вивчивши матеріали справи щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4, прийшла до висновку, що він вихованням своєї неповнолітньої доньки не займається, матеріально не допомагає, з дитиною не проживає, не цікавиться її життям, здоров'ям, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, має іншу родину і тому вважає за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5
Суду наданий також і Акт обстеження житлово-побутових умов неповнолітньої від 04.08.2008 року за № 1339 (а.с. 25).
Відповідно до довідки Фінансового ліцею від 20.05.2008 року № 25, ОСОБА_5 дійсно навчається в дев'ятому класі Фінансового ліцею м. Києва (а.с. 16).
Як вбачається з Характеристики ОСОБА_5, учениці дев'ятого класу Фінансового ліцею м. Києва (а.с. 15), остання належить до числа кращих учнів ліцею не зважаючи на те, що її вихованням займається тільки одна мати.
Крім того як вбачається з наданої до суду нотаріально завіреної заяви ОСОБА_6 від 25.11.2008 року (а.с.50), що вона являється класним керівником ОСОБА_5 з 2003 року. За весь цей період її батько ОСОБА_4, жодного разу не приходив до ліцею, не цікавився її навчанням, не відвідував батьківські збори, свята які проходять в ліцеї, лінійки на честь початку та кінця навчального року, був відсутнім на врученні атестату про отримання неповної освіти, тобто зовсім не цікавиться навчанням дитини, не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. Крім того в ліцеї впроваджена практика відвідування історично-культурних місць дітьми в період осінніх та весняних канікулах (як в країні, так і за її межами). Батько не надаючи дозволу на виїзд за кордон перешкоджав її відпочинку та доступу до культурних та інших цінностей, не появляє батьківської турботи та допомоги, що підтверджує пояснення позивачки та її представника в судовому засіданні щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.
Також з наданих суду матеріалів вбачається, що останній переказ грошових коштів (аліментів) від відповідача на адресу позивачки був здійснений в 1998 році, що підтверджує пояснення останньої про не надання матеріальної допомоги на утримання доньки на протязі десяти років.
Крім того, як вбачається з наданої до суду заяви неповнолітньої ОСОБА_5 від 22.12.2008 року, остання вважає за доцільне позбавити батька, ОСОБА_4, батьківських прав, оскільки він не займається її вихованням та не цікавиться її життям більше десяти років.
Встановленні в судовому засідання обстави, стовно не виконання своїх батьківських обов'язків відповідачем, підтвердили також і допитані в якості свідків громадянка ОСОБА_7 та громадянка ОСОБА_8
З урахуванням викладеного, встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав відповідача повністю доведені і підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано суду достатніх доказів відповідно до вимог чинного законодавства, які б суд міг покласти в основу відмови в позові також суду не надано будь-яких належних доказів неможливості надання належної допомоги на утримання дитини чи неможливості спілкування з донькою та чинення перешкод в зустрічах з нею зі сторони позивачки, поважність невиконання належним чином своїх батьківських обов'язків, в частині ж збільшення розміру коштів на утримання дитини (аліментів) необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Мінського районного суду від 10.12.1997 року відповідача зобов'язано сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1А частини від усіх видів заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Як вбачається з позовних вимог позивачки вона бажає збільшити розмір аліментів на утримання дитини з визначенням їх в твердій грошовій сумі з посиланням на ст. 184 СК України, зі змісту якої вбачється, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень....
Однак суду, не зважаючи на вимоги вищезазначених норм закону, не надано будь-яких доказів в підтвердження того, що відповідач (платник аліментів) має нерегулярний, мінливий дохід та частину доходу одержує в натурі та наявності інших обставин, що мають істотне значення, а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з пояснень позивачки, вона не бажає стягувати з відповідача на її користь понесенні нею витрати.
На підставі викладеного, ст.ст. 164-166 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 208, 209, 213-215, 217- 218 , 223, 224 ЦПК України ,суд,-
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (Свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 22.01.1993 року, актовий запис № 151 відділу ЗАГСу Мінської районної держадміністрації м. Києва) в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.