Справа № 2-1517/2009рік
05 березня 2009 року Подільський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САЧЕНКО О.О.
при секретарі ГАЛКІНІ Є.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
Сторони перебувають у шлюбі з 29 липня 1995 року зареєстрованому у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 663. Від шлюбу мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 1998 року спільне господарство з відповідачкою не ведуть. Шлюб виявився невдалим по причині психологічної несумісності, різних поглядів на життя сім'ї, що призвело до втрати почуття взаєморозуміння. Позивач переконаний, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і суперечитиме його інтересам. Спору про поділ майна немає.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав, просив їх задовольнити вважає, що збереження сім'ї та примирення вже неможливе, оскільки сім'я розпалася остаточно. На примирення не погоджується, категорично наполягає на розлученні. Майнового спору між сторонами не існує.
Відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, вважає, що сім'я не може бути збережена, оскільки вони не підтримують шлюбних стосунків з 1998 року, зазначила, що майнового спору не існує.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 29 липня 1995 року зареєстрованому у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис №
663. Від шлюбу мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства з 1998 року. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, категорично не погоджується на примирення. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу.
Оскільки судом встановлений факт, що між сторонами склалися ненормальні взаємовідносини, сторони не підтримують шлюбні відносини, домашнє господарство ведуть окремо, що дає суду підстави вважати, що шлюб існує лише формально, а сім'я сторін розпалася остаточно і збереження сім'ї та примирення не можливе, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, то шлюб необхідно розірвати.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України на підставі ст. 110, 111, 112 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 липня 1995 року зареєстрованому у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 663 - розірвати.
При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривен на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Подільський районний суд.