Справа №488/3958/17 15.06.2018
Провадження №22-ц/784/882/18
Провадження 22ц/784/882/18 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
Постанова
Іменем України
15 червня 2018 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Кушнірової Т.Б.,
суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
із секретарем Яценко Л.В.,
за участю:
- представника позивача ОСОБА_2,
- третьої особи по справі ОСОБА_3,
- представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва ухвалене 19 березня 2018 року о 14.45 год. суддею цього ж суду Чернявською Я.А., у справі № 488/3958/17, за позовом ОСОБА_5 до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (далі - Корабельний ВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про зняття арешту з майна.
Позивач зазначав, що на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів, починаючи з 04 травня 2017 року до досягнення дітьми повноліття, він щомісячно сплачує аліменти в розмірі по 1000 грн. на двох малолітніх дітей.
21 вересня 2017 року державним виконавцем Корабельного ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Посилаючись на відсутність заборгованості з виплати аліментів та вчасному їх отриманні стягувачем, а також з огляду на відмову Корабельного ВДВС скасувати вказану вище постанову, позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2018 року в позові ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зокрема, він стверджував, що у нього відсутня заборгованість за аліментами, у зв'язку із чим наявні підстави для зняття арешту з майна.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час відкриття виконавчого провадження за позивачем рахувалась заборгованість по аліментам понад три місяці, у нього відсутні будь - які доходи, а стягнення аліментів належить до періодичних платежів і має триваючий характер, тому відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області зі ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 22244 грн. 96 коп.
3 метою виконання цього рішення, державним виконавцем Корабельного ВДВС 21 вересня 2017 року накладено арешт на майно боржника на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись з позовом, ОСОБА_5 посилався на те, що на даний час заборгованість за аліментами погашена, а тому не має підстав для подальшого продовження арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).
Сторони в цивільному процесі - це особи, правовий спір яких вирішується в суді, які мають юридичну заінтересованість у результатах справи.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справах даної категорії мають бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і, в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Як видно з матеріалів справи, майно боржника ОСОБА_5 було описано з метою примусового виконання виконавчого документу, виданого щодо стягнення з останнього аліментів на користь стягувача ОСОБА_3, залученої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Суд першої інстанції не взяв до уваги наведених положень закону та роз'яснень і в порушення ч. п.2,3 ч.5 ст.12, ст. 51 ЦПК України не вирішив питання щодо притягнення стягувача до участі у справі в якості відповідача.
Суд апеляційної інстанції з огляду на приписи ч. 1 ст. 367 ЦПК України не має повноважень щодо залучення до участі у справі нових осіб.
Крім того, відповідно до статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
За положеннями статті 15 вказаного Закону сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична особа або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З наведених норм слідує, що до суду може звернутися особа, яка вважає себе власником майна на яке накладено арешт і вказана особа не є учасником виконавчого провадження.
Позивач є стороною виконавчого провадження, а саме боржником і в силу наведених вище правових норм наділений відповідними правами та обов'язками у виконавчому провадженні.
Права сторін виконавчого провадження передбачені статтею 19 Закону, зокрема оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
На зазначені обставини суд належної уваги не звернув та в порушення ч. п.2,3 ч.5 ст.12 51 ЦПК України не роз'яснив позивачу про відповідний законний спосіб захисту його майнових прав.
Оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав як боржника у виконавчому провадження, висновки суду першої інстанції по суті доведеності позовних вимог, є передчасними.
Відповідно до положень ч.3 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення .
Виходячи з наведеної норми, а також враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні спору виходив з іншого, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, задовольнивши її частково, та скасувати оскаржуване рішення на підставі п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову ОСОБА_8 в задоволенні позову з підстав не залучення усіх заінтересованих осіб до участі у розгляді справи та неналежно обраного способу захисту своїх прав.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва ухвалене 19 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_5 до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, про зняття арешту з майна, відмовити з підстав неналежного способу захисту та не залучення усіх заінтересованих осіб до участі у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий
Судді :
Повний текст судового рішення виготовлено 18.06.2018 р.