Справа №487/6151/16-ц 18.06.2018
Справа № 487/6151/16-ц
Провадження № 22-ц/784/1126/18
18 червня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Крамаренко Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про усуненні перешкод у розпорядженні майном,-
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладений постановою державного виконавця від 18 липня 2013 року у виконавчому провадженні № 38253930.В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням від 13 грудня 2017 року з Заводського ВДВС на користь ОСОБА_1 стягнуто 458 грн. судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнено частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва та додаткове рішення від 13 грудня 2017 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишено без розгляду.
15 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення сплаченої суми судового збору у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про повернення сплаченої суми судового збору.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 11 червня 2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просив вказану вище ухвалу районного суду скасувати.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд.
В рішенні Конституційного Суду України від 12 червня 2012 року №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості апеляційного оскарження рішень суду, також виступає ЦПК України, яким передбачено обмеження права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 352 ЦПК України), що відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Такий висновок узгоджується з міжнародними актами та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.
Статтею 353 ЦПК України передбачений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Ухвали про відмову в задоволенні заяви про повернення сплаченої суми судового збору вказаний перелік не містить.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 353, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про усуненні перешкод у розпорядженні майном.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядкудо Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області ОСОБА_2