№ 207/2390/17
№ 1-кп/207/163/18
05 червня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське (колишня назва - Дніпродзержинськ) в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська кримінальне провадження № 12017040780000925 за звинуваченням :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, освіта повна загальна середня, офіційно не працює, неодружена, має неповнолітнього сина ОСОБА_8 , 2005 року народження, раніше не судима, зареєстрована і проживає у АДРЕСА_1 , звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України,
20.05.2017 року приблизно о 23.15. у обвинуваченої ОСОБА_4 , яка знаходилась на восьмому поверсі приміщення гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків з потерпілою ОСОБА_6 , виник умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень останній. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи на восьмому поверсі гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 , о 23.15. 20.05.2017 року ОСОБА_4 навмисно нанесла потерпілій ОСОБА_6 два удари правою рукою по обличчю в область лівого ока. В результаті злочинних дій обвинуваченою ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 згідно висновку експерта № 721-Е від 13.07.2017 року були заподіяні тілесні пошкодження у вигляді: синця на обличчі, крововиливу у склеру лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень які, мають незначні скороминущі наслідки.
Потерпілою ОСОБА_6 під час досудового слідства заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4992 грн.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала повністю свою вину у скоєному, просила не викликати до суду свідків, суть їх показів, даних на досудовому слідстві, розуміє; пояснила, що з потерпілою знайома, мешкають по сусідству на одному поверсі у гуртожитку у АДРЕСА_2 . Ввечері 20 травня 2017 року обвинувачена перебувала у гостях у своїх сусідів у їх кімнаті АДРЕСА_3 на своєму поверсі того ж гуртожитку, потім вийшли на коридор курити і спілкувались, можливо голосно і це могло заважати сусідам. Потім вийшла зі своєї кімнати потерпіла ОСОБА_6 і стала висловлюватись на її адресу нецензурно, виник спочатку словесний конфлікт, який переріс між ними двома у штовханину, ОСОБА_9 хапала її за шию, а обвинувачена правою рукою завдала потерпілій два удари в обличчя, куди саме точно не пам'ятає; не заперечує механізм завдання ударів, встановлений досудовим слідством, визнає, що тілесні пошкодження потерпілої утворилися від її дій. Сама ж до лікаря не зверталась, медичний огляд з метою встановлення наявності тілесних ушкоджень не проходила, хоча теж мала синці. У скоєному щиро розкаюється, намагалась попросити у потерпілої вибачення, відшкодувати їй моральну шкоду в міру своїх матеріальних можливостей, але та не хоче примирення, стосунки залишаються у певній мірі напружені. Виховує самостійно неповнолітнього сина, матеріальне становище незадовільне, просить суворо її не карати. Заявлений цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що до завдання матеріальних збитків потерпілій не має відношення, адже перебування потерпілої на лікарняному листку не пов'язано з завданням тілесних ушкоджень. В подальшому обіцяє не вчиняти нових правопорушень.
Крім повного визнання своєї провини обвинуваченою, її вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів:
-показами потерпілої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що до події злочину з обвинуваченою була знайома, так як вони мешкають на одному поверсі у гуртожитку по АДРЕСА_2 . 20.05.2017 року ввечері після 11.00. обвинувачена зі своїми приятелями проводили час спочатку у їх кімнаті, а потім вийшли до коридору, заважали відпочинку оточуючих. Сама потерпіла працює у змінному графіку, потребує відпочинку, галас у коридорі заважав їй спати. Крім того, така поведінка з боку обвинуваченої часто і раніше мала місце. Потерпіла вийшла зі своєї кімнати та зробила зауваження, пояснила, що вони заважають спати, на що обвинувачена нанесла їй два удари рукою в обличчя, після цього вона викликала поліцію. Стверджує, що сама обвинуваченій не наносила ушкоджень, через наявність синця на обличчі брала лікарняний, який на роботі (працює машиністом крану ПАТ “Дніпровагонмаш”) їй не оплатили, тому втратила заробіток і заявила цивільний позов про відшкодування майнової шкоди до обвинуваченої у розмірі втраченого заробітку на суму 4992 грн., який просить стягнути з обвинуваченої; позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не заявляла. Примирення між нею та обвинуваченою не досягнуто, тому просить призначити покарання обвинуваченій у відповідності до закону;
-протоколом слідчого експерименту від 05.08.2017 року, з фототаблицями, під час якого потерпіла розповіла про обставини вчинення злочину та показала яким чином нанесені їй тілесні ушкодження ( л.с. 35-39);
-висновками судово-медичної експертизи № 721-Е та № 722-Е від 11.07.2017 року, згідно якої потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні пошкодження у вигляді: синця на обличчі, крововиливу у склеру лівого ока, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки; виявлені пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмета, предметів, можливо при взаєморозташуванні потерпілої та нападника і за механізмом, як вказано у протоколі слідчого експерименту від 05.07.2017 року (л.с.34, 40).
Виходячи з зібраних у справі доказів, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, повністю доведеною і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд враховує обставини та тяжкість скоєного, те, що вчинений злочин відноситься до нетяжких згідно ст. 12 КК України, особу обвинуваченої, яка вину визнала повністю, раніш не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, у нарколога та психіатра на обліку не перебуває, обставин, котрі обтяжують її вину, судом не встановлено, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , 2005 р.н., відносно якого не позбавлена батьківських прав, тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді грошового штрафу в дохід держави.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченою, її захисником не заявлено про застосування до неї акту амністі та надання на це згоди обвинуваченої, у звязку з чим суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_4 . Закону України “Про амністію у 2016 році”.
У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 суд вважає необхідним відмовити, виходячи з вимог ст. 1166, ст. ст. 1195, 1197 Цивільного кодексу України і з наступних підстав.
Так згідно листка непрацездатності (л.с.22) потерпіла ОСОБА_6 дійсно з 22.05.2017 року по 31.05.2017 року була непрацездатною у звязку з діагнозом “гострий бронхіт, гематома лівого ока”, при цьому в обгрунтування позовних вимог зазначила виключно ту обставину, що через перебування на лікарняному нею втрачено частину заробітку, оскільки її роботодавець не оплатив лікарняний; у позовній заяві наведено відповідний розрахунок , виконаний самостійно потерпілою, будь-яких інших доказів в обгрунтування заявлених вимог потерпілою як цивільним позивачем не надано. У відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» оплата листка непрацездатності здійснюється роботодавцем. Доказів невиплати заробітної плати потерпілій за час її непрацездатності суду не надано, відповідно підстави для задоволення цивільного позову відсутні.
При цьому потерпіла має право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування завданої їй моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373- 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винною у скоєнні злочину за ч.1 ст. 125 КК України і призначити покарання у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 ( вісімсот п'ятдесят) грн., у прибуток держави.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 4992 грн. відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1