Справа № 760/5191/18
Провадження №1-кс/760/7428/18
13 червня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі судових засідань Марчук Я.С., за участю заявниці ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді Солом'янського районного суду м.Києва Горбатовської С.А., -
До судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій зазначається, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться справа №760/5192/18 про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172- 6 КупАП, розгляд якої здійснює суддя Горбатовська Світлана Анатоліївна.
Як зазначається в заяві, обставинами, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Горбатовської С.А., є її підвищений тон, психологічний тиск та дії, які виразились у порушенні порядку повідомлення про розгляд справи, нероз'ясненні ОСОБА_1 її прав як учасника справи, намаганні позбавити ОСОБА_1 під час розгляду справи доступу до правосуддя та обмеження ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Горлатого Олександра Васильовича в їх правах, наданих особі, що притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, зокрема у реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки до судового засідання, яке відбулося 22.05.2018. Зокрема, адвокату Горлатому О.В. було надано на ознайомлення з матеріалами справи 1 годину, що, на думку заявниці, є недостатнім.
Виходячи з цього та посилаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ОСОБА_1 просила відвести суддю Солом'янського районного суду м. Києва Горбатовську С.А. у справі №760/5192/18 про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала та просила її задовольнити.
Під час судового засідання головуючим суддею було роз'яснено заявниці, що крім фактичної підстави відводу, заявницею мають бути наведені юридичні підстави та конкретні правові норми для відводу, як це, наприклад, визначено чинним КПК України, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентує право на справедливий суд, але не визначає юридичного механізму відводу суддів.
Проте в обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 знов послалася на ст.6 Конвенції, а також на Бангалорські принципи поведінки суддів та Рекомендацію Комітету Міністрів Європи № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів».
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , заслухавши її пояснення, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні її заяви з наступних підстав.
Суддею встановлено, що провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться справа №760/5192/18 про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172- 6 КупАП, розгляд якої здійснює суддя ОСОБА_2 .
Золотаренко Ю.О. подано заяву про відвід судді Горбатовської С.А. в межах провадження про адміністративні правопорушення на підставі ст.6 Конвенції.
Згідно з вищевказаною нормою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавства України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Проте чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими актами законодавство України про адміністративні правопорушення, на відміну, наприклад, від Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, не визначено конкретного юридичного механізму відводу судді в провадженні про адміністративні правопорушення.
Не визначено такого механізму ні Бангалорськими принципам поведінки суддів, ні Рекомендацією Комітету Міністрів Європи № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ні ст.6 Конвенції, якою закріплено право на справедливий суд.
Разом з тим, згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.
Наведене положення ст.19 Основного Закону є закріпленням такої вимоги принципу правової визначеності, а, відповідно, і верховенства права, як спеціально-дозвільний тип правового регулювання діяльності органів державної влади. При цьому, вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.
Таким чином, відсутність у судді підстав, повноважень та способів, передбачених Конституцією та законами України, з розгляду заяви про відвід судді в межах провадження про адміністративні правопорушення, об'єктивно унеможливлює задоволення такої заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, суддя ухвалив, -
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сергієнко Г.Л.