04.03.2009 р. № 2-4/09
суддя Солом'янського районного суду Бобровник О.В.
м. Києва
при секретарі Славовій Н.Ю.
розглянувши позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Акціонерна
страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»
до ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу
У листопаді 2007 року, Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 07.04.2006 року в м. Києві на перехресті вулиці Павлівська та вулиці Чорновола мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «ГАЗ 33021» державний номер А НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Subaru Legacy» державний номер НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_2
Автомобіль «Subaru Legacy» державний номер НОМЕР_3 було застраховано позивачем за договором добровільного страхування транспортних засобів № 101356 від 25.10.2005 року, згідно якого та на підставі розрахунку страхового відшкодування № 1047 від 26.04.2006 року, завданого скоєною дорожньо-транспортною пригодою, власнику автомобіля «Subaru Legacy» державний номер НОМЕР_3, позивач сплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 13980,00 грн., а тому, на думку позивача, до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам» перейшло право вимоги від особи, якій виплачено страхове відшкодування, до відповідача.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2006 року провадження по адміністративній справі порушеній відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України було закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.. 38 КпАП України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала на підставі того, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не встановлена та не доведена.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.04.2006 року в м. Києві на перехресті вулиці Павлівська та вулиці Чорновола мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «ГАЗ 33021» державний номер НОМЕР_1, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_2.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2006 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КпАП України, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності було закрито.
Прокурором Шевченківського району м. Києва було подано протест на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2006 року.
Постановою Голови Апеляційного суду м. Києва від 24.11.2006 року постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2006 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КпАП України, та
закриття провадження у справі було скасовано, матеріали справи направлені в Шевченківський районний суд м. Києва на новий розгляд іншим суддею.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2006 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.. 124 КпАП України було закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.. 38 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст.. 38 КпАП України, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -два місяці з дня його виявлення.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Закриття адміністративної справи за строками не означає, що особа не винна у вчиненні адміністративного правопорушення, а лише те, що строк накладення адміністративного стягнення пройшов, оскільки в разі відсутності в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закривається на підставі п.1 ст.. 247 КпАП України.
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
19.05.2006 року власнику пошкодженого у результаті ДТП автомобіля було виплачено 13 980,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3769 (а.с. 33).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч. 1 ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин та враховуючи, що позивачем доведено факт сплати відшкодування страхувальнику у сумі заявленій до стягнення, вина правопорушника встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2006 року, суд вважає за можливе позов задовольнити у повному обсязі, а тому, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ст.. 1187, ст.. 1191 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 209, 224, 228, 232 ЦПК України суд, -
Позов Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам» 13 980 гривень 00 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, судовий збір у розмірі 139 гривень 80 копійок та 30 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 14 149 гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в 10 денний термін з дня проголошення рішення.