03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Апеляційне провадження №22-ц/796/3297/2018 Головуючий у 1 інстанції - Мирошниченко О.В.
Справа №2-138/12 Доповідач - Мараєва Н.Є.
13 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Мараєвої Н.Є.
Суддів: Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі: Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року
в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року та прийняти нову постанову, згідно якої визнати таким, що не підлягає виконанню:
- виконавчий лист № 2-138/12 (2/2601/138/12) виданий Голосіївським районним судом м. Києва 20.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 229 763 (двісті двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят три) доларів 99 центів, що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить в еквіваленті 1 775 708 (один мільйон сімсот сімдесят п'ять тисяч сімсот вісім) гривень 2 коп.
- виконавчий лист №2-138/12 (2/2601/138/12) виданий Голосіївським районним судом м. Києва 20.05.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитом з врахуванням суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 228 297 (двісті двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 65 коп.
- виконавчий лист №2-138/12 (2/2601/138/12) виданий Голосіївським районним судом м. Києва 20.05.2013 року, про стягнення з Підприємства з 100% інвестицією «Імперія-97» на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 229 763 (двісті двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят три) доларів 99 центів, що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить в еквіваленті 1 775 708 (один мільйон сімсот сімдесят п'ять тисяч сімсот вісім) гривень 02 коп.
- виконавчий лист №2-138/12 (2/2601/138/12) виданий Голосіївським районним судом м. Києва 20.05.2013 року, про стягнення з Підприємства з 100% інвестицією «Імперія-97» на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитом з врахуванням суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 228 297 (двісті двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 65 коп., посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, ОСОБА_1 зазначала, що 9 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є позивач) і ПП «Проектно-конструкторське бюро» (іпотекодавець) було укладено договір наступної іпотеки №РМ-SМЕ003/223/2007, відповідно до умов якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником кожного і всіх його зобов'язань за кредитним договором № СМ-SМЕ003/223/2007 від 9 серпня 2007 року у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього.
Предметом іпотеки, відповідно до умов цього договору іпотеки, є нежиле приміщення №61 (в літ. А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 5.
Також, посилалася на те, що 13.02.2015 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що укладається на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.
Таким чином, банком було реалізовано позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачений ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», шляхом продажу предмета іпотеки третій особі від власного імені.
Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки є належним виконанням основного зобов'язання в повному обсязі, і використавши своє право на позасудове врегулювання банк втратив право вимоги до боржника, і всі подальші вимоги щодо виконання умов кредитного договору є недійсними, тому, є всі підстави для визнання виконавчого документа, виданого на примусове виконання рішення про стягнення боргу за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню.
Також, обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилалася на те, що в неї повністю відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.
Зазначала, що в будь якому випадку, внаслідок реалізації предмета іпотеки, вимоги кредитора було задоволено в частині вартості такого предмета іпотеки, і відповідно, сума основного зобов'язання є зменшеною, тому, навіть якщо не було підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в повному обсязі, суд повинен був визнати їх такими в частині, що відповідає вартості реалізації предмета іпотеки.
Проте, з такими доводами апеляційної скарги не можна погодитися з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку якщо його було видано помилково, або у боржника повністю або частково відсутній обов'язок з його припиненням.
Згідно ч. 1-2, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Тобто, суд першої інстанції правильно вважав, що за змістом вищевикладених норм, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не залежить від обставин, вказаних у заяві боржника, а підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, перелічені в ч.2 ст. 432 ЦПК України.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Такі висновки суду відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 18 червня 2018 року.
Головуючий:
Судді: