Апеляційний суд міста Києва
12 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100060001055 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Донецька, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за апеляційною скаргою представника потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 9 січня 2018 року,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2018 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.47 КК України у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу ТОВ “Спецтехінпро”, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
В апеляційній скарзі з урахуванням змін та доповнень ОСОБА_6 , який є представником потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_9 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Справа № 11-кп/796/960/2018
Категорія: ч.1 ст.125 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, представник посилається на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які виразилися у незабезпеченні повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та журналу судового засіданні, що згідно з п.7 ч.2 ст.412 КПК України тягне за собою безумовне скасування судового рішення.
Звертає увагу і на порушення прав потерпілої та цивільного позивача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди та витрат на правову допомогу з винної особи. Так, до підготовчого судового засідання представник подав до канцелярії суду цивільний позов і повідомив про це в судовому засіданні, однак, закриваючи провадження у зв'язку із звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, суд в ухвалі зазначив, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. На переконання представника, суд повинен був розглянути цивільний позов під час підготовчого судового провадження та відобразити наслідки його розгляду в ухвалі.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 вказує, що доводи представника потерпілої про обов'язок суду розглянути цивільний позов у підготовчому судовому засіданні та вирішити його по суті в ухвалі про закриття кримінального провадження не ґрунтуються на вимогах ст.ст.124, 127, 129, 314, 315 КПК України, якими визначено повноваження суду під час підготовчого судового засідання і передбачено прийняття рішення за наслідками розгляду цивільного позову та про розподіл процесуальних витрат у разі ухвалення обвинувального вироку. З незалежних від суду причин цивільний позов був відсутній у матеріалах кримінального провадження, оскільки був поданий в день підготовчого судового засідання до канцелярії і не переданий головуючому.
Що стосується апеляційних вимог про скасування ухвали суду першої інстанції і призначення нового судового розгляду, то захисник вважає, що зміни до апеляційної скарги в цій частині тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, що згідно з ч.4 ст.403 КПК України за межами строків на апеляційне оскарження не допускається, адже в апеляційній скарзі у первинній редакції представник потерпілої і цивільного позивача просив ухвалу суду першої інстанції змінити і задовольнити цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення на її користь з ОСОБА_8 процесуальних витрат на правову допомогу в сумі 44 240 гривень, витрат на розрахунки по касових операціях в сумі 460 гривень 80 копійок та 100 000 гривень моральної шкоди. Не вбачає підстав і для скасування ухвали згідно з п.7 ч.2 ст.412 КПК України, оскільки здійснити запис та відтворити журнал не вдалося з технічних причин, що свідчить про відсутність процесуальних порушень з боку суду, і вважає, що та інформація, яка мала міститися на технічному носії інформації та в журналі судового засідання, не є суттєвою.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи представника потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги з урахуванням поданих змін; доводи захисника ОСОБА_7 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою, на підтвердження чого навела підстави, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу; доводи обвинуваченого ОСОБА_8 , який погодився із захисником; доводи прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу - стосовно необхідності скасування судового рішення з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цим вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
У відповідності з ст.108 КПК України під час судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал.
У відповідності з п.7 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, яким відповідно до положень п.24 ч.1 ст.3 КПК України є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
Всупереч цим вимогам закону, розглядаючи кримінальне провадження, суд першої інстанції не забезпечив його фіксування за допомогою технічних засобів та шляхом ведення журналу судового засідання.
Ця обставина підтверджується актом від 09.01.2018 року, складеним заступником керівника апарату суду, помічником судді та секретарем судового засідання, з якого вбачається, що не виявилось можливим здійснити запис судового засідання у кримінальному провадженні на оптичний носій та відтворити журнал судового засідання у друкованому виді у зв'язку з несправністю програми “Камертон”, за допомогою якої здійснювалося фіксування судового засідання, відсутністю можливості усунути вказану несправність ДСА України та несправністю системного блоку (т.1 а.с.184).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вирок суду першої інстанції згідно з ст.ст.409, 412, 415 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а апеляційна скарга представника потерпілої і цивільного позивача - задоволенню.
При цьому слід не погодитися із запереченнями захисника, оскільки інформація, яка мала бути зафіксована на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, та у журналі судового засідання, стосувалася саме судового засідання в суді першої інстанції, в якому було прийнято остаточне рішення в кримінальному провадженні, а тому є суттєвою і важливою.
Не є погіршенням становища обвинуваченого і зміна апеляційних вимог, оскільки скасування ухвали і призначення нового розгляду у суді першої інстанції не позбавляє сторону захисту права повторно заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на невідповідність ухвали суду першої інстанції вимогам ст.372 КПК України, оскільки мотивувальна частина судового рішення не містить встановлених судом обставин.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки є вчинення нею певного злочину, а підставами - дані про особу обвинуваченого, його поведінка, яка має свідчити про щире каяття, та волевиявлення колективу підприємства, установи чи організації взяти цю особу на поруки у формі відповідного клопотання.
А тому, постановляючи ухвалу, суд повинен був зазначити, у чому саме виразилися протиправні дії ОСОБА_11 , та які суспільно небезпечні наслідки вони потягли, тобто викласти формулювання висунутого обвинувачення, в якому ОСОБА_11 визнав себе винуватим.
Що стосується доводів в апеляційній скарзі про порушення прав потерпілої, то вони не можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції на даній стадії.
Під час нового розгляду суду належить згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, провести судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, за наслідками якого ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_9 - ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 9 січня 2018 року, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.47 КК України у зв'язку з передачею на поруки, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3