05 червня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, починаючи з 26.04.2018 року строком на два місяці днів, тобто до 26.06.2018 року включно, щодо:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, м. Генджа, громадянина Республіки Азербайджан, азербайджанця, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньо - технічною освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Справа № 11-сс/796/2682/2018
Категорія: ст.181 КПК України.
Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_10
Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_1 .
Також, на підозрюваного ОСОБА_6 покладено наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві свій паспорт громадянина Республіки Азербайджан, та інші паспорти, що дають можливість виїзду за кордон.
Строк дії ухвали слідчого судді визначено два місяці включно, починаючи з 26.04.2018 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій з урахуванням доповнень поданих в судовому засіданні 05.06.2018 року, просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2018 року, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 задовольнити.
Мотивуючи апеляційні вимоги, прокурор зазначає, що слідчим суддею в порушення вимог ст. 370, ст. 372 КПК України під час постановлення ухвали не було враховано наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України під час застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор також зазначає, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 покинув місце події та вживав заходи, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності. При цьому, застосування щодо ОСОБА_6 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинних діянь.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100004480 від 24.04.2018 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 , 24.04.2018 року, приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , вступив в словесний конфлікт, з мешканцем вказаної квартири наглядно знайомим йому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок якого, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_6 виник злочинний умисел спртований на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи ступінь суспільної небезпеки та наслідків, які можуть настати, ОСОБА_6 , наблизився до ОСОБА_11 та умисно наніс йому не менше одного удару невстановленим предметом, що має колюче-ріжучі властивості в область живота, тобто в ділянку тіла де розташовані життєво важливі органи людини, після чого з місця скоєння злочину зник у невідомому напрямку.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, а саме, проникаюче поранення черевної порожнини з множинними пошкодженнями тонкого кишечника.
25.04.2018 року ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
25.04.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
25.04.2017 року слідчий СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивував тим, що ОСОБА_6 обґрунтованопідозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я, пов'язаного із застосуванням насильства, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також наявністю встановлених у кримінальному провадженні ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і запобігання вказаним ризикам є неможливим, у разі застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, починаючи з 26.04.2018 року строком на два місяці днів, тобто до 26.06.2018 року включно, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, слідчий суддя виходив з наявності підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_6 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, поєднаного із застосуванням насильства, раніше не судимого, маючого місце проживання на території м. Києва та стійкі соціальні зв'язки та часткову доведеність органом досудового розслідування передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
З такими висновками колегія суддів частково погоджується, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалівсудового провадження вбачається, що при розгляді клопотання, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчий виклав з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_6 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би йому належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
З урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його стану здоров'я та наявності соціальних зв'язків, враховуючи при цьому практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за доцільніше обмежитися застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, який на переконання колегії суддів в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, всупереч доводам прокурора, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Проте, слідчим суддею, в ухвалі про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, не зазначено конкретний строк дії обов'язків, які покладені на підозрюваного, що є істотним порушенням закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, починаючи з 26.04.2018 року строком на два місяці, тобто до 26.06.2018 року включно, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 , про застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком на два місяці, тобто до 26.06.2018 року включно, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві свій паспорт громадянина Республіки Азербайджан, та інші паспорти, що дають можливість виїзду за кордон.
Строк дії обов'язків визначити до 26 червня 2018 року.
Відповідно до правил ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________ ____________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3