21 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
особи, яка подала скаргу, адвоката ОСОБА_5 , -
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання Генерального прокурора України вирішити питання про скасування рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 про повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 420 140 000 000 000 54.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії і наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством, у той час як скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не містить зобов'язань про проведення процесуальних дій у певний строк та здійснення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ст. 303 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, першочергово, просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною, оскільки повний текст ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року був отриманий лише 18 квітня 2018 року, саму ж ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Генерального прокурора України вирішити питання про скасування рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 щодо повідомлення про підозру від 01 вересня 2017 року адвокату ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 420 140 000 000 000 54 від 03 березня 2014 року, з якого виділене кримінальне провадження № 420 170 000 000 035 38, про що винести відповідну постанову та вважати невиконаною процесуальну дію у вигляді повідомлення у кримінальному провадженні за вимогами ст. 111 КПК України щодо прийнятого процесуального рішення про підозру стосовно ОСОБА_6 від 01 вересня 2017 року.
На обґрунтування апеляційних вимог, адвокат ОСОБА_5 вказує, що висновки слідчого судді є помилковими з огляду на те, що клопотання захисника не було розглянуто у відповідній установленій ст. 220 КПК України формі, у визначений строк.
При цьому, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що рішення за клопотанням від 14 лютого 2018 року за вх. № 77, в якому порушувалися питання: про скасування рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 щодо повідомлення про підозру від 01 вересня 2017 року адвокату ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 420 170 000 000 035 38 (виділене з кримінального провадження № 420 140 000 000 000 54 від 03 квітня 2014 року) та вважати невиконаною процесуальну дію у вигляді повідомлення у кримінальному провадженні за вимогами ст. 111 КПК України щодо прийнятого процесуального рішення про підозру стосовно ОСОБА_6 від 01 вересня 2017 року - невмотивоване щодо відмови у його задоволенні, а отже клопотання не вирішено у спосіб, передбачений КПК України, що свідчить про допущену бездіяльність.
Окремо звертається увага на те, що уповноваженими особами Генеральної прокуратури України не було дотримано спеціального порядку повідомлення про підозру, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 481 КПК України і, крім того, не здійснено належного виконання ст.ст. 111, 278 КПК України щодо вручення підозри, а тому адвокат ОСОБА_5 вважає, що керуючий партнер Адвокатського об'єднання “Богатир та партнери” - ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 420 170 000 000 035 38 від 07 листопада 2017 року, виділеному з кримінального провадження № 420 140 000 000 000 54, отже будь-які процесуальні дії щодо ОСОБА_6 у якості підозрюваного є незаконними та підлягають скасуванню.
Зазначає адвокат ОСОБА_5 і про те, що заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 не вручив повідомлення про підозру в день складення - 01 вересня 2017 року і не виконав вимоги Глави 6 КПК України, то фактично таке повідомлення втрачає свою силу внаслідок втрати прокурором права на вручення, тобто з наступного дня його вже не можна вручити, оскільки це є порушенням вимог ст. 278 КПК України. Крім того, правомірному складанню та врученню повідомлення про підозру заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 також перешкоджає той факт, що останній не наділений правом вручення підозри спеціальному суб'єкту, оскільки не був старшим групи процесуальних керівників.
Оскільки вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ст. 481 КПК України, не відбувся через відсутність ОСОБА_6 в Україні внаслідок відрядження, що, в свою чергу є поважною причиною неприбуття особи на виклик, то 12 жовтня 2017 року підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук, і 07 листопада 2017 року досудове розслідування стосовно ОСОБА_6 виділено в окреме провадження № 420 170 000 000 035 38 та зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
А тому, з урахуванням відсутності підтвердження поінформованості ОСОБА_6 про вручення підозри, необґрунтованості підозри, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що підписане заступником Генерального прокурора України ОСОБА_8 повідомлення про підозру ОСОБА_6 є передчасним, не врученим особі та таким, що не відповідає зібраним у провадженні доказам, у зв'язку з чим вважаться прийнятим в порушення зазначених вимог чинного кримінального процесуального закону, не підлягає подальшому врученню (повідомленню) та належить скасуванню.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 , який просив ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, пояснення прокурора, який проти цього заперечував, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши додатки до неї та додатково надані документи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, на чому наголошується в ч. 3 ст. 395 КПК України.
З матеріалів провадження за скаргою видно, що оспорювана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва постановлена 19 лютого 2018 року у порядку ст. 304 КПК України без виклику осіб, копія якої адвокат ОСОБА_5 отримав безпосередньо у суді (а.п. 7).
Оскільки вказана розписка не містить дати отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, то, на переконання колегії суддів, не можна не довіряти твердженням адвоката про її отримання 18 квітня 2018 року, отже, подана адвокатом ОСОБА_5 апеляційна скарга 20 квітня 2018 року є такою, що подана у строк, передбачений кримінальним процесуальним законом, а тому колегія суддів вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження - вирішенню не підлягає.
Згідно приписів ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, що є вичерпним.
До даного переліку не відноситься бездіяльність Генерального прокурора України, яка може бути усунута шляхом зобов?язання Генерального прокурора України “вирішити питання про скасування рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 щодо повідомлення про підозру від 01 вересня 2017 року адвокату ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 420 140 000 000 000 54 від 03 березня 2014 року, з якого виділене кримінального провадження № 420 170 000 000 035 38, про що винести відповідну постанову та вважати невиконаною процесуальну дію у вигляді повідомлення у кримінальному провадженні за вимогами ст. 111 КПК України щодо прийнятого процесуального рішення про підозру стосовно ОСОБА_6 від 01 вересня 2017 року”, оскільки зі скаргою до слідчого судді можна звернутися щодо виконання слідчим, прокурором обов?язків, строк яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Оскільки вимоги адвоката ОСОБА_5 не віднесені законом до кола питань, які може розглянути слідчий суддя у порядку ст. 303 КПК України, у відкритті провадження за його скаргою ґрунтовно відмовлено на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
За викладеним, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання Генерального прокурора України вирішити питання про скасування рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 про повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 420 140 000 000 000 54 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3