справа № 361/2369/18
провадження № 2-а/361/241/18
11.06.2018
Іменем України
11 червня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до старшого сержанта поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До суду звернувся ОСОБА_3 із вищевказаним позовом до старшого сержанта поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_3 посилається на те, що 17 квітня 2018 року старшим сержантом поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4 винесено постанову серії НК № 884125 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що 17.04.2018 р. о 14 год. 32 хв. на 37-му км дороги ОСОБА_5 - Чернігів, водій - ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, здійснив обгін автомобіля поліції та перетнув смугу зустрічного руху, виділеною дорожньою розміткою 1.1.
Позивач вважає, що дана постанова відповідача є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи сержантом поліції не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили про ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність; на проїздній частині дороги, по якій він рухався дорожня розмітка не відповідала вимогам ПДР, оскільки була затерта або частково відсутня і візуально неможливо було чітко встановити межі лінії або вид лінії, нанесеної на дорозі, через що позивач і здійснив маневр випередження автомобіля поліції; пояснення свідків не можливо враховувати, оскільки зі слів інспектора поліції ОСОБА_4 вони знаходилися у службовому автомобілі поліції при виконанні своїх службових обов'язків як поліцейські екіпажу, тому вони являються заінтересованими особами; позивач не порушував ПДР України; позивачу не повідомлялось час та місце розгляду відповідачем адміністративної справи по відношенню до нього. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
З огляду на викладені вище обставини, позивач просить скасувати постанову старшого сержанта поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4 серії НК № 884125 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач старший сержант поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4 у судове засідання також не з'явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Будь-яких пояснень по суті позову чи заперечень проти позовних вимог до суду не надіслав.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2018 року, старшим сержантом поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції у Київській області ОСОБА_4складено відносно ОСОБА_3 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 884125(а.с. 4).
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 17 квітня 2018 року о 14 год. 32 хв. на 37-му км дороги ОСОБА_5 - Чернігів, водій - ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Сaddy», номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля поліції та перетнув смугу зустрічного руху, виділеною дорожньою розміткою 1.1, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою застосовано до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. До постанови додаються пояснення двох свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до п. 8.1 ОСОБА_7 дорожнього руху України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів а також регулювальника.
Згідно з п. 8.5-1 ОСОБА_7 дорожнього руху України, дорожня розмітка застосовується відповідно до цих ОСОБА_7 і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
З роздруківок фотографій з відеореєстратора вбачається, що на смугах зустрічного руху дорожня розмітка існує, а на проїзній частині дороги, по якій рухався позивач - розмітка відсутня або затерта (а.с.5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порушення позивачем ОСОБА_7 дорожнього руху не було вчинено умисно або з необережності, а сталося із-за відсутності утримання дорожньої розмітки у належному стані. Таким чином в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи
засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак інспектором поліції, у прийнятій постанові не наведено будь-якої оцінки доказам позивача, що призвело до спрощеного підходу розгляду справи про адміністративне правопорушення та ігноруванню його прав.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача ОСОБА_3, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова не дає підстав для висновку про скоєння ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
При цьому, незважаючи на заперечення позивачем своєї вини, відповідач, як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його шляхом складення постанови, однак такі докази відсутні.
Отже, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Разом з тим відповідач у судове засідання не з'явився, на виклики до суду не реагує, письмових заперечень та доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав, правомірність своїх дій суду не довів.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 251, 268, 280, 289 КУпАП, ст.ст. 72 - 79, 242 - 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 884125 від 17 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляду штрафу у розмірі 255 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин